7 січня
7 січняСвяткуючи 7 січня Різдво Христове треба згадати і про інше свято, дотичність до якого зараз має кожен з нас. І про тих, небагатьох, хто мав до нього дотичність 7 січня 1839 року.
Луї-Жак Манде Дагер (1787-1851) був успішним театральним художником-декоратором. Працював в паризьких театрах. І виконував свою роботу настільки майстерно, що критики зауважували, що «на сцені нема на що дивитися, крім як на декорації пана Дагера.» Судячи з рецензій, він умів створювати на сцені казкові палаци, парки, ліси, відтворювати потоки води. Розуміючи, що публіка ходить на спектаклі заради його декорацій, Дагер вирішує самостійно створювати видовища. Разом з товаришем Шарлем Бутоном організовує в 1822р Діораму. Ідея була доволі проста. З двох сторін напівпрозорого полотна писали дві картини - денний і нічний сюжети. Полотно можна було освітити з двох боків через великі вікна, які перекривалися рухомими прозорими кольоровими екранами. Зміна кольору і сили світла миттєво змінювала картину. Складність полягала в тому, що картини повинні бути виписані дуже детально. Художник повинен передбачити, як буде виглядати сцена при різному освітленні і зміні кольорів екранів. Крім того полотно Діорами мало розмір 14х22 метри, а змінювали його кожні шість місяців!
Для сюжетів Діорами Дагер робив замальовки з натури і користувався для цього камерою-обскурою (камера-обскура (лат. Camera-obscura - темна кімната) затемнена скринька з невеликим отвором у передній стінці, яка дозволяє отримати на протилежній стінці обернене зображення предмета). Картини, які створювало світло хотілося якимось чином закріпити. Дагер починає експерименти з дією світла на речовини, які після опромінення починають світитися. Але численні досліди з фосфоресцентними пігментами не вдаються. І в цей час він дізнається, що в Шалоні живе Нісефор Ньєпс, який займається цією ж проблемою і досяг деяких результатів. В січні 1826р. Дагер пише лист до Ньєпса. І тільки 14 грудня 1829р. вони укладають попередній договір про співпрацю. На цей час Ньєпсом були розроблені світлочутливі шари на основі асфальту, які мали надзвичайно низьку чутливість і використовувалися для копіювання креслень і гравюр.
Дагер освоює процес, вносить деякі зміни. Але помітних результатів у підвищенні якості не настає. Дагер переконує партнера, що потрібно звернутися до срібних пластин, оброблених йодом, які мають більшу чутливість. Але недоліком цього способу є те, що зображення на пластинах є негативним і немає способу захисту його від світла.
Після смерті Ньєпса у 1833р. Дагер продовжує досліди. І тільки в 1835р. після чергової невдалої зйомки, коли на пластинах не виявилося ніякого зображення, Дагер прибирає їх до шафи з хімікатами. Через декілька днів він із захопленням і здивуванням побачив на сріблі зображення! Методом проб і помилок виявилося, що проявилося зображення завдяки парі ртуті. Залишилося знайти спосіб закріпити зображення. Про свій успіх він повідомляє листом сина компаньйона Ісидора Ньєпса. Новому процесу присвоїли назву дагеротипія і домовилися оприлюднити його разом. Була призначена і ціна - 200 000 франків.
Дагер відвідує визначних вчених, показує знімки і розказує про можливості нового процесу. Найбільше зацікавлення виявив директор паризької обсерваторії, секретар Академії наук Франсуа Араго.
7 січня 1839р Домінік-Франсуа Араго зробив перше повідомлення про винахід Жозефа Нісефора Ньєпса і Луї-Жака Манде Дагера про процес отримання зображення на посрібленій мідній пластинці, якій парами йоду надавалася світлочутливість, після чого зображення проявлялося парами ртуті. Процес назвали дагеротипією. Не зважаючи на те, що слово «фотографія» з’явилося дещо пізніше і набуло поширення у 1850-х роках, цей день став днем народження фотографії. Цю доповідь негайно передрукували газети Франції і інших країн.
Вже через тиждень з’являється перше повідомлення про цей винахід у «Розмаїтостях» - додатку до «Газети Львівської» (номер 6) - «Винахід хімічного закріплення оптичних зображень». У номері 36 - «Метод пана Дагера для малювання зображень». Номер 106 - методи закріплення зображень, а в номері 115 від 1 жовтня - детальний опис процесу дагеротипії, згідно публічної лекції Дагера в Парижі. Це дало змогу вже у 1839р. виготовити перші дагеротипи з видами Львова доктору медицини Львівського університету Йогану Глойснеру, використавши лише описи конструкції камери та технологію.
Парламентське рішення давало пожиттєві пенсії: Дагеру - 6000, Ісидору Ньєпсу 4000 франків на рік. І найголовніше: винахід не продавався, а передавався державі і не патентувався, а став доступний для всіх бажаючих!
«Нині Франція може великодушно подарувати світу цей винахід, який дасть так багато для прогресу мистецтва і науки!» Такими словами закінчив свою доповідь Домінік-Франсуа Араго на спільному засіданні академії наук і мистецтв у Парижі 19 серпня 1839 року.
До кінця 1839р. брошура з описом процесу була перевидана у Франції 29 разів і 6 разів за її межами. Доступність і відкритість методу стала запорукою того, що метод почали вдосконалювати. Вільям Генрі Фокс Тальбот вже у тому ж році винайшов хлорсрібний папір і негативи, що значно здешевило процес і дало змогу друкувати з одного негатива велику кількість позитивів. Це привело до того, що новий спосіб вже у 50 - 60 роках ХІХ століття витіснив дагеротипію і зробив фотографію ще більше доступною…
Важко уявити собі зараз людину, яка в подорож, чи поїздку вирушила без фотоапарата. Фотографують всі, все і всюди. Якщо не фотографують, то хоча б фото в паспорті мають… Отже і вітати з днем народження фотографії треба всіх.
З Різдвом Христовим!
З 175-річчям фотографії!
