Мрії збуваються
Ось і збулась моя мрія. Вперше прийняв участь в авторалі, в якості штурмана. 9 років тому я вперше побував на авторалі в якості глядача на "Ралі Карпати 2003", а цього разу я сидів праворуч в ралікарі :)
Їхали ми на Таврії, котру зібрали своїми силами за 1 місяць в RALLYBOX Motorsport (Збирав фактично мій пілот, Тарас Лесько, а я допомагав і вчився)). Дякуємо Олегові Карману за допомогу!!). Величезне дякую всім хто допомагав крутити гайки, чи просто піднімав настрій після важкого дня :) :) :)
Такою вона була
Такою стала
Процес побудови в фотографіях можна глянути в мене в FB
Класика жанру - остання ніч перед гонкою, а роботи в боксах ого-го... Частково це вплинуло на результат, процес гонки, враження.
Спішили, ралійний досвід мінімальний... Нам не вдалось подолати всю дистанцію гонки, зате тепер знаємо слабкі місця свої і техніки, тому є куди рости і рости.
День 1
Дві доби перед гонкою провели в боксах, Завелись, прикрутили колеса і одразу поїхали на ознайомлення. Це було не тільки ознайомлення з трасою ралі, а й з машиною :)) До старту було над чим ще попрацювати. На старт першого дня ледь не запізнились. Приїхали на старт СУ1 буквально за 2-3 хв до старту.
Назік на старті вручив батарейку для переговорки :))
Моя перша стенограма :)
Після цього поїхали на перші бойові допи. Стартували СУ-3 з поламаним двірником (несподівано). Якраз на цьому допі починав моросити дощ, на щастя не сильний.
На переїзді попали в велику калюжу і коли лобове скло повністю залило болотом ми зрозуміли що без двірників буде важко. Перед стартом СУ4 змайстрували ручне керування двірниками (2 шнурка - один Тарасові, другий мені в руку і вйо!) і поїхали. Кілька разів на допі попадали в такі ж великі калюжі, зупинялись, хоп-хоп, скло протерте і погнали дальше)) Цей СУ став для нас фінішом першого дня. Був там відрізок дороги засипаний піском, який після дощу перетворився в болото і наша гума, можливо частково і сама Тавруша не впорались з крутим підйомом. Закопались в болоті... і мабуть трохи замучили зчепленя поки старались виїхати.
Так нам вдалось взяти участь в гонці і одночасно подивитись її :) Після фінішу всіх допів нас витягнули, потягнули по допу і потихеньку машина ожила. Все ОК. Поїхали в бокси виправляти проблеми...
День 2
Другий день гонки був самий класний. Виспались нарешті, тому було значно веселіше. Я вже почав пробувати виконувати роботу штурмана а не думати за якісь проблеми. По часу все чудово встигали, не губився в картах і т.д... На жаль загалом машина була не налаштована. Після першого дня ми їхали з погано налаштованим запалюванням і Тавруші було важко. Це було добре помітно.
Нічого не віщувало біди, але тільки фінішували СУ-9 (третій доп другого дня) і на самому фініші несподівано заглохли. Нас відштовхали, струдом завелись, проїхали кілька поворотів, знову заглохли, штовхнули і ми знову завелись але через деякі отвори в дні в салон почав валити дим. Перша думка була - проблеми з вихлопом. Прийшлось їхати всю дорогу з відкритою дверкою (з мого боку вікно не опускалось. в спортивній машині кожен зайвий кілограм впливає на результат, тому механізму опускання не ставили ;) :D ) Нас чекав довгий (близько 50 км) переїзд з фінішу допу на сервіс. Дорогою машинці ставало все важче і важче. Заїхавши на заправку (була думка що ще і бензин закінчується) ми остаточно заглохли. Все. Завестись так і не змогли. Зрушити машину з місця теж ніяк, навіть на нейтральній передачі. Розглядали різні версії того, що могло статись. Підняли на домкраті, прокрутили колеса - крутяться, добре. Під капотом побачили що в нас крім цього є не менша проблема - тріщина в передній опорі аморта (було одна яма в лівому повороті. мабуть там і розламались). Для нас це фініш. Покищо так і не заводиться. Скоріше всього прогорів клапан, тому і дим валив такий і т.д...
Загалом це було дуже круто!! :) Після першого разу судити важко, але якщо б мене хтось запитав чи хотів би я стати професійним штурманом, я б відповів ТАК не задумуючись! :)
Фотографії самої гонки можна подивитись на WWW.RALLYONLINE.COM.UA
Дякуємо всім хто підтримував нас з узбіччя!!! :)
Фото: Павло Скобленко, Василь Тишкевич, Назар Антонишин, Олексій Рибаков
Їхали ми на Таврії, котру зібрали своїми силами за 1 місяць в RALLYBOX Motorsport (Збирав фактично мій пілот, Тарас Лесько, а я допомагав і вчився)). Дякуємо Олегові Карману за допомогу!!). Величезне дякую всім хто допомагав крутити гайки, чи просто піднімав настрій після важкого дня :) :) :)
Такою вона була
Такою стала
Процес побудови в фотографіях можна глянути в мене в FB
Класика жанру - остання ніч перед гонкою, а роботи в боксах ого-го... Частково це вплинуло на результат, процес гонки, враження.
Спішили, ралійний досвід мінімальний... Нам не вдалось подолати всю дистанцію гонки, зате тепер знаємо слабкі місця свої і техніки, тому є куди рости і рости.
День 1
Дві доби перед гонкою провели в боксах, Завелись, прикрутили колеса і одразу поїхали на ознайомлення. Це було не тільки ознайомлення з трасою ралі, а й з машиною :)) До старту було над чим ще попрацювати. На старт першого дня ледь не запізнились. Приїхали на старт СУ1 буквально за 2-3 хв до старту.
Назік на старті вручив батарейку для переговорки :))
Моя перша стенограма :)
Після цього поїхали на перші бойові допи. Стартували СУ-3 з поламаним двірником (несподівано). Якраз на цьому допі починав моросити дощ, на щастя не сильний.
На переїзді попали в велику калюжу і коли лобове скло повністю залило болотом ми зрозуміли що без двірників буде важко. Перед стартом СУ4 змайстрували ручне керування двірниками (2 шнурка - один Тарасові, другий мені в руку і вйо!) і поїхали. Кілька разів на допі попадали в такі ж великі калюжі, зупинялись, хоп-хоп, скло протерте і погнали дальше)) Цей СУ став для нас фінішом першого дня. Був там відрізок дороги засипаний піском, який після дощу перетворився в болото і наша гума, можливо частково і сама Тавруша не впорались з крутим підйомом. Закопались в болоті... і мабуть трохи замучили зчепленя поки старались виїхати.
Так нам вдалось взяти участь в гонці і одночасно подивитись її :) Після фінішу всіх допів нас витягнули, потягнули по допу і потихеньку машина ожила. Все ОК. Поїхали в бокси виправляти проблеми...
День 2
Другий день гонки був самий класний. Виспались нарешті, тому було значно веселіше. Я вже почав пробувати виконувати роботу штурмана а не думати за якісь проблеми. По часу все чудово встигали, не губився в картах і т.д... На жаль загалом машина була не налаштована. Після першого дня ми їхали з погано налаштованим запалюванням і Тавруші було важко. Це було добре помітно.
Нічого не віщувало біди, але тільки фінішували СУ-9 (третій доп другого дня) і на самому фініші несподівано заглохли. Нас відштовхали, струдом завелись, проїхали кілька поворотів, знову заглохли, штовхнули і ми знову завелись але через деякі отвори в дні в салон почав валити дим. Перша думка була - проблеми з вихлопом. Прийшлось їхати всю дорогу з відкритою дверкою (з мого боку вікно не опускалось. в спортивній машині кожен зайвий кілограм впливає на результат, тому механізму опускання не ставили ;) :D ) Нас чекав довгий (близько 50 км) переїзд з фінішу допу на сервіс. Дорогою машинці ставало все важче і важче. Заїхавши на заправку (була думка що ще і бензин закінчується) ми остаточно заглохли. Все. Завестись так і не змогли. Зрушити машину з місця теж ніяк, навіть на нейтральній передачі. Розглядали різні версії того, що могло статись. Підняли на домкраті, прокрутили колеса - крутяться, добре. Під капотом побачили що в нас крім цього є не менша проблема - тріщина в передній опорі аморта (було одна яма в лівому повороті. мабуть там і розламались). Для нас це фініш. Покищо так і не заводиться. Скоріше всього прогорів клапан, тому і дим валив такий і т.д...
Загалом це було дуже круто!! :) Після першого разу судити важко, але якщо б мене хтось запитав чи хотів би я стати професійним штурманом, я б відповів ТАК не задумуючись! :)
Фотографії самої гонки можна подивитись на WWW.RALLYONLINE.COM.UA
Дякуємо всім хто підтримував нас з узбіччя!!! :)
Фото: Павло Скобленко, Василь Тишкевич, Назар Антонишин, Олексій Рибаков