Перед вами дві схеми: перша з них - це діючі лінії київського метро.
В Києві за часів Незалежності метро будували по принципу, "будуємо метро не там, де воно найбільш потрібне, а там де це простіше зробити".
Найбільш, либонь, кричущий випадок - відкриття "Червоного Хутора" - на той момент справді станції " в лісі", яку відкрили під дострокові вибори мера 2008 року. І це при тому, що весь цей час найбільший, і найпроблемніший в транспортному плані масив Троєщина потерпав без метро.
Якби ж метро будували за принципом "зняти першочергові проблеми", то схема могла б зараз виглядати як на другій схемі.
Тут при приблизно тому ж самому кілометражі, Троєщина має доступ до метро, а урізані ділянки все одно не становлять критичної пробеми:
- Академмістечко довший час добиралося б до Святошина (але це не порівняти і близько з проблемами Троєщини)
- Теремки підїжджали би на Голосіївську/Васильківську. (але таких корків, які були, коли треба було добиратися до "Либідської", не було б і близько)
-Дорогожичі і Сирець підїжджали б до Лук'янівки і Шулявської.
- найменш болюча "втрата" в плані паспотоків - "Бориспільська" і "Вирлиця" під'їжджали б до "Харківської".
Частина Троєщини, правда, теж під'їжджали б до метро. Але, наголошую, при приблизно однаковому кілометражу метро (і однакових затратах на будівництво) схема виглядала б куди більш спрведливо.
Бо навіть зараз от будують метро на Виноградар, але не факт, що після цього нарешті візьмуться за Троєщинський напрямок. Бо ж простіше збудувати які "Новобіличі" чи гілку на "Теремки-2" або яку-небудь "Биківню". Не те, що б це непотрібні речі, але на фоні проблем Троєщини, це вкрай несправедливо.
Що думаєте, друзі?