На виборах до парламенту Шотландії націоналісти здобули більш ніж переконливу перемогу
На виборах до
Парламенту Шотландії, що відбулися 5 травня, блискуче перемогла Шотландська національна партія. Націоналісти
здобули понад половину місць (69 зі 129), в той час як найближчі опоненти,
лейбористи, втратили 7, і зуміли зберегти лише 37 мандатів. У порівнянні з
попередніми виборами, недорахувалися п’яти місць і консерватори, тепер у їхньому
таборі тільки 15 «багнетів».
Вибори показали цілковитий крах ліберал-демократичної партії, вона втратила 12, і віднині матиме лише 5 з 129 місць в Парламенті. Найімовірніше, таке величезне падіння пов’язане з входженням лібдемів до однієї коаліції з консерваторами в Парламенті Великобританії. Консерватори виступають проти ідеї незалежності Шотландії, і виборці ліберальних демократів, очевидно, не пробачили своїй партії такий неприродний союз з англійськими консерваторами. Ще два мандати отримала партія зелених, пройшов також і один незалежний депутат.
На попередніх виборах, що відбулися у травні 2007, націоналісти вперше стали лідерами симпатій шотландців, а прем’єр-міністром країни було обрано голову партії, Алекса Салмонда. Нині, навіть попри важкі роки кризи, шотландці не просто знову вивели націоналістів на перше місце, а й забезпечили їм одноосібну більшість.
Націоналісти ведуть Шотландію до незалежності
Прем’єр-міністр країни, Алекс Салмонд, пообіцяв провести референдум щодо незалежності Шотландії від Великобританії.
«Шотландці довіряють нам, отже ми маємо довіряти шотландцям. Тому протягом цього скликання Парламенту ми поставимо питання про референдум». Прем’єр-міністр Великобританії, Девід Кемерон, визнав рішучу перемогу націоналістів, але «попередив», що він виступає «рішуче проти» ідеї референдуму щодо незалежності Шотландії.
Лідер націоналістів Алекс Салмонд, так прокоментував підсумки виборчої кампанії: «Вперше ми живемо думкою, що ми, Шотландська національна партія, є партією всіх класів, всіх громад і регіонів Шотландії. Ми працюватимемо якнайкраще, щоб виправдати сподівання народу».
Лідер шотландських лейбористів Айян Ґрей, пообіцяв, що піде у відставку з цього поста восени. Ґрей переміг у своєму окрузі з перевагою лише в 151 голос. Та і загалом ці вибори для лейбористів назвати успішними важкувато.
Натомість, лідер консерваторів, Анабель Ґолді, поки що йти у відставку не збирається. Ба більше: на її думку, «Шотландія зараз як ніколи потребує партії, що буде, «протистояти ексцесам націоналізму». Також вона збирається «принести реальність в шотландську політику». Очевидно, консервативна «реальність» полягає у необхідності збереження існуючого кількасотлітнього англійського панування над Шотландією…
Політична географія виборів
У Шотландії використовується доволі складна виборча система. 73 депутатів виборці обирають у мажоритарних округах за системою простої більшості - щоб виграти, досить отримати більше голосів, ніж найближчий суперник. Решту 56 депутатів обирають за пропорційною системою у восьми регіонах країни. З 73 мажоритарних округів, націоналісти перемогли у 53. Тут дуже показовою є географія виборів - націоналісти перемогли по всій країні, за деякими невеликими вийнятками. Лейбористи перемогли в частині округів міста Ґлазґо та околицях, виграли один з округів у Едінбурзі, та двох сусідніх округах, і один округ на півдні країни. Консерватори здобули перемогу в трьох округах на півдні країни, два з яких взагалі межують з Англією, що наштовхує на аналогії з українським прикордонним південним сходом…
Ліберал-демократи виграли лише два округи - на Шетландських і Оркнейських островах. На минулих виборах ліберали перемогли в 11 мажоритарних округах, але з «основної» частини Шотландії націоналістам вдалося їх «вибити».
Втім, націоналізм перемагає не лише у Шотландії. На березневому референдумі в Уельсі, народ підтримав розширення автономії цієї країни, що є черговим кроком до досягнення самостійності, за що виступає націоналістична «Plaid Cymru» («Партія Валії»). За возз’єднання Північної Ірландії (нині у складі Великобританії) з Республікою Ірландія бореться націоналістична партія «Sinn Féin» («Ми самі»). На крайньому заході Англії, корнські націоналісти з партії «Mebyon Kernow» («Сини Корнуолу») вимагають надати Корнуолу автономію, займаються відродженням національної корнської мови.
«Українські» регіонали, та «помаранчево-сердечні» «демократи» постійно намагаються нав’язати українцям думку, ніби ВО «Свобода», бачите, «віддаляє Україну від Европи». При цьому під «европейськістю» ті умільці маскують лібералізм найгіршого ґатунку помножений на українофобію. Але факти говорять про інше. Европа не хоче втрачати свого обличчя! Саме тому популярність націоналістів зростає від виборів до виборів.
Вибори показали цілковитий крах ліберал-демократичної партії, вона втратила 12, і віднині матиме лише 5 з 129 місць в Парламенті. Найімовірніше, таке величезне падіння пов’язане з входженням лібдемів до однієї коаліції з консерваторами в Парламенті Великобританії. Консерватори виступають проти ідеї незалежності Шотландії, і виборці ліберальних демократів, очевидно, не пробачили своїй партії такий неприродний союз з англійськими консерваторами. Ще два мандати отримала партія зелених, пройшов також і один незалежний депутат.
На попередніх виборах, що відбулися у травні 2007, націоналісти вперше стали лідерами симпатій шотландців, а прем’єр-міністром країни було обрано голову партії, Алекса Салмонда. Нині, навіть попри важкі роки кризи, шотландці не просто знову вивели націоналістів на перше місце, а й забезпечили їм одноосібну більшість.
Націоналісти ведуть Шотландію до незалежності
Прем’єр-міністр країни, Алекс Салмонд, пообіцяв провести референдум щодо незалежності Шотландії від Великобританії.
«Шотландці довіряють нам, отже ми маємо довіряти шотландцям. Тому протягом цього скликання Парламенту ми поставимо питання про референдум». Прем’єр-міністр Великобританії, Девід Кемерон, визнав рішучу перемогу націоналістів, але «попередив», що він виступає «рішуче проти» ідеї референдуму щодо незалежності Шотландії.
Лідер націоналістів Алекс Салмонд, так прокоментував підсумки виборчої кампанії: «Вперше ми живемо думкою, що ми, Шотландська національна партія, є партією всіх класів, всіх громад і регіонів Шотландії. Ми працюватимемо якнайкраще, щоб виправдати сподівання народу».
Лідер шотландських лейбористів Айян Ґрей, пообіцяв, що піде у відставку з цього поста восени. Ґрей переміг у своєму окрузі з перевагою лише в 151 голос. Та і загалом ці вибори для лейбористів назвати успішними важкувато.
Натомість, лідер консерваторів, Анабель Ґолді, поки що йти у відставку не збирається. Ба більше: на її думку, «Шотландія зараз як ніколи потребує партії, що буде, «протистояти ексцесам націоналізму». Також вона збирається «принести реальність в шотландську політику». Очевидно, консервативна «реальність» полягає у необхідності збереження існуючого кількасотлітнього англійського панування над Шотландією…
Політична географія виборів
У Шотландії використовується доволі складна виборча система. 73 депутатів виборці обирають у мажоритарних округах за системою простої більшості - щоб виграти, досить отримати більше голосів, ніж найближчий суперник. Решту 56 депутатів обирають за пропорційною системою у восьми регіонах країни. З 73 мажоритарних округів, націоналісти перемогли у 53. Тут дуже показовою є географія виборів - націоналісти перемогли по всій країні, за деякими невеликими вийнятками. Лейбористи перемогли в частині округів міста Ґлазґо та околицях, виграли один з округів у Едінбурзі, та двох сусідніх округах, і один округ на півдні країни. Консерватори здобули перемогу в трьох округах на півдні країни, два з яких взагалі межують з Англією, що наштовхує на аналогії з українським прикордонним південним сходом…
Ліберал-демократи виграли лише два округи - на Шетландських і Оркнейських островах. На минулих виборах ліберали перемогли в 11 мажоритарних округах, але з «основної» частини Шотландії націоналістам вдалося їх «вибити».
Втім, націоналізм перемагає не лише у Шотландії. На березневому референдумі в Уельсі, народ підтримав розширення автономії цієї країни, що є черговим кроком до досягнення самостійності, за що виступає націоналістична «Plaid Cymru» («Партія Валії»). За возз’єднання Північної Ірландії (нині у складі Великобританії) з Республікою Ірландія бореться націоналістична партія «Sinn Féin» («Ми самі»). На крайньому заході Англії, корнські націоналісти з партії «Mebyon Kernow» («Сини Корнуолу») вимагають надати Корнуолу автономію, займаються відродженням національної корнської мови.
«Українські» регіонали, та «помаранчево-сердечні» «демократи» постійно намагаються нав’язати українцям думку, ніби ВО «Свобода», бачите, «віддаляє Україну від Европи». При цьому під «европейськістю» ті умільці маскують лібералізм найгіршого ґатунку помножений на українофобію. Але факти говорять про інше. Европа не хоче втрачати свого обличчя! Саме тому популярність націоналістів зростає від виборів до виборів.