Альтерантивний погляд на повстання Хмельницького та суміжні події
В свій час для мене великим відкриттям та здивуванням була позиція деяких білорусів, з якими я спілкувався внаслідок своєї практики редагування білоруськомовної вікіпедії, чи в ЖЖ щодо Хмельницького - вкрай негативна позиція. Зрештою, точку зору їхню я зрозумів. Вона десь така: ототожнення білорусів з Великим Князівством Литовським. Ну і вже як наслідок - негативне ставлення до повстання, як такого, що руйнувало Річ Посполиту.
В нас же в Україні можна виділити два ключові підходи позитивного ставлення до повстання Хмельницького: це позиції українського нацоналізму та російсько-радянського/імперського націоналізму.
Російсько-радянський досить простий для викладення: мовляв, була Русь, продовженням якої є Московська держава, а окремішність українців та білоусів - лише наслідок перебування їх в Польщі/ВКЛ.
Український націоналістичний: Хмельниччина ліквідувала полонізацію, окатоличення, зберегла національну ідентичність.
Обидва підходи також часом посилаються на економічне покращення становище українського (руського) населення.
Власне, я і сам до недавнього часу був прихильником українського націоналістичного погляду на дане питання. Але тепер вважаю за потрібне написати і нові міркування на цю тему.
З чого я виходжу?
1) Українці (русни, русичі, руські люде(-и)) і росіяни (московити, москалі) принципово різні народи. Статус росіян в Київській Русі - колонія. Суть росіян-московитів - угро-фіно-татарське первісне походження, на яке наклалася потужна мовно-культурна русифікація (слов'янізація)
2) Білоруси виникли як результат незакінченої асиміляції балтів слов'янами.
3) Білоруська ідентичність стосовно української завжди характеризується більшим лоялізмом, при чому, не суть важливо, чи це лоялізм щодо Литви-жмуді, Польщі чи Московії-Росії-СРСР-Росії. По-суті лоялізм білорусів, і вирізнив їх в свій час від українців. І це ключова відміннсть.
4) Винекненню нормальної української держави європейського типу завадила навала Орди.
5) Спорідненість українців та поляків до хмельниччини була такою, що поляки всіляко намагалися її взагалі звести до рівня місцевого. В принципі, поступали аналогічно тому, як пізнеше поступатиме Московія/Росія/СРСР.
6) Повстання Хмельницького від початку було повстанням за власні права, але не за вихід із Речі Посполитої, і тим більше, не за вассальну залежність від Московії. Лише через неочікувані успіхи повстання, які набагато перевершили первісні задуми, масштаби жертв, взаємної різні поступово оформилася думка про необхідність виходу з Речі Посполитої.
7) Вассалітет (і дуже обмежений, по суті, це була скоріше дещо нерівноправна конфедерація) від Московії взагалі був актом крайнім, на який Хмельницький пішов після неможливості союзу з Молдовою, та очевидною непопулярністю серед козаків альтеративи османського протекторату. Ні про яке "взз'єднання" мова не йшла взагалі.
Тобто, в теорії Хмельницький діяв в інтересах нашого народу: всіляко захищав його інтереси, і максимально можливу незалежність. Але ж Росія - то клоака, яка затягує. Від неї треба бути якнайдалі практично за всяку ціну.
Але якщо брати голі факти і жорстку реальністсть, то що вийшло:
1) Україну надовго розірвали на два шмати, а часом і на три (+Османська імперія)
2) Як наслідок - маса громадянських воєн між гетьманами.
3) Віддалення українців від Європи, креолізація народу, наслідком якої стало "малоросійство" як тип ідентичності.
4) Жахливі економічні наслідки війни для населення.
5) Шалена кількість жертв серед всіх учасників подій: українців, поляків, євреїв.
6) Глобальне і найгірше: вимивання нас з європейського контексту в котекст московсько-ординсько-російсько-радянсько-азійський.
Тому я все ж максимально правильною вважаю стратегію наступника Хмельницького, Виговського, який порвав з Москвою, розгромив московитів під Конотопом, де-юре (але на жаль не де-факто) зміг добитися "Речі Посполитої Трьох народів", де ми були "Великим Князівством Руським". Ото і був варіант, який масимально відповідав нашим стратегічним інтересам. Ну а в перспективі можна було досягти і повної незалежності.