Ну й деньок, йопрст...
Вихід з дому - 6:53. Іду на зупинку трамваю, щоб добратися до міської електрички, за розкладом, о 7:16, її немає. При цьому, м'яко кажучи, дощить. Я з парасолькою, але ж уже трохи застуджений... На платформі людей вже стільки, що там очевидно, що мінімум хвилин 15 нічого не було, а скоріш за все, і всі 20-25. Чекаю... Згадую незлим тихим словом: Януковича, Попова, Герегу, суддів конституційного суду, народних депутатів від влади, тушок, ітд. Подумки бажаю їм довгих років життя, як ви розумієте. Ну то так, ліричний відступ... :) Зрештою, О 7:37 приїжджає таки електричка, якось запхнувся, доїхав до "Петрівки". Приїхав в Консерваторію в 8:07, запізнився на 7 хв.
Далі на роботу, з 10 до 14-ої. Потім знову в консу, знову на оркестр - консерваторський. І тут повідомляють, що у зв'язку з 100-річчям Конси, буде багато концертів. І у зв'язку з цим, замість стандартних двох репетицій на тиждень тепер буде іще дві, отже, всього чотири (кома, вставне слово, крапка)!
О 18:05 виходжу з Конси, їду на "Петрівку". Знов іду на міську електричку (18:28). Людей стільки, що очевидно, її вже з півгодини як не було. Знову дощ. Знайшов вільну місцину, стою, мокну потроху, ще й з інструментом же ж. З одного боку дві суки курять менш ніж за метр, з іншого боку те саме... Курить 20-25% людей на платформі, опір виглядає безглуздим...
Знову чекаю під дощем, знову згадую "незлим тихим" Януковича, його виборців, і перераховану раніше публіку...
О 18:45 приходить таки електричка, я штурмував, але так і "не взяв". Дощ, нагадаю, триває.О 19:12 йду з платформи, коли розумію, що людей уже стільки, що мої шанси з інструментом влізти в наступний потяг стають примарними.
Йду на тролейбусну зупинку. Підїжджає напів-порожній 29-ий, що йде на Воскресенку. Мені вже в западло на дощі стояти, заходжу, їдемо - з корками, але ж їдемо. Виходжу на "станція Генерала Ватутіна", пересідаю на "швидкісний" трамвай, доїжджаю до своєї станції, Сабурова, доходжу додому - 19:55...
Йопрст, я три тижні побув в ЄС, і після цього повернення до реальностей Києва іще більш гнітюче виглядає, ніж було до того...
Свої недавні слова про вираз обличчя наших людей в транспорті знімаю - в самого сьогодні чергувалися напади гніву, ненависті, огиди, відрази - з байдужістю.
Далі на роботу, з 10 до 14-ої. Потім знову в консу, знову на оркестр - консерваторський. І тут повідомляють, що у зв'язку з 100-річчям Конси, буде багато концертів. І у зв'язку з цим, замість стандартних двох репетицій на тиждень тепер буде іще дві, отже, всього чотири (кома, вставне слово, крапка)!
О 18:05 виходжу з Конси, їду на "Петрівку". Знов іду на міську електричку (18:28). Людей стільки, що очевидно, її вже з півгодини як не було. Знову дощ. Знайшов вільну місцину, стою, мокну потроху, ще й з інструментом же ж. З одного боку дві суки курять менш ніж за метр, з іншого боку те саме... Курить 20-25% людей на платформі, опір виглядає безглуздим...
Знову чекаю під дощем, знову згадую "незлим тихим" Януковича, його виборців, і перераховану раніше публіку...
О 18:45 приходить таки електричка, я штурмував, але так і "не взяв". Дощ, нагадаю, триває.О 19:12 йду з платформи, коли розумію, що людей уже стільки, що мої шанси з інструментом влізти в наступний потяг стають примарними.
Йду на тролейбусну зупинку. Підїжджає напів-порожній 29-ий, що йде на Воскресенку. Мені вже в западло на дощі стояти, заходжу, їдемо - з корками, але ж їдемо. Виходжу на "станція Генерала Ватутіна", пересідаю на "швидкісний" трамвай, доїжджаю до своєї станції, Сабурова, доходжу додому - 19:55...
Йопрст, я три тижні побув в ЄС, і після цього повернення до реальностей Києва іще більш гнітюче виглядає, ніж було до того...
Свої недавні слова про вираз обличчя наших людей в транспорті знімаю - в самого сьогодні чергувалися напади гніву, ненависті, огиди, відрази - з байдужістю.