Антипрописи

Jan 31, 2012 16:04

Щось я давненько тут нічого не писала про наше навчання. Ось напишу :)
Про прописи. Для мене писати прописи було дуже складно. І хоч як це було давно, все одно пам'ятаю цю нудоту і неможливість зосереджуватись на рисочках і гачечках. Тому коли постало питання вчити Федька писати прописними літерами, я ні на хвилину не вагалася чи купляти прописи. Ні, ми почали вчитись не тому, що так треба, а тому що в цьому виникла потреба. Спершу виявилось, що треба підписувати малюнки. Кілька днів ми вчились писати ім'я. Потім потрошку почали писати один одному куці записочки, далі - трохи більші листи. Завели собі в хаті коробку - "поштову скриньку". На якийсь час цього вистачило, але звісно запал згодом згас.
Тоді ми взялись за книжки :)
Ось яка в нас написалась книжечка. Ми писали без поспіху, у вільний від занять час впродовж 1 семетру 1 класу.

Федір Кривошея: "Пригоди Плюсика і Мінусика"Спершу Федько надиктовував мені текст, я набирала його на комп'ютері, тоді він сідав і переписував прописними літерами. Виявляється дітям дуже складно і придумувати і записувати одночасно, тому ми робили це по черзі. Часом автор коригував текст під час переписування. Або слово видавалось йому задовгим і він замінював його більш коротким, або забував як пишеться якась літера і також оминав її. Але змушувати його писати не доводилось, це ж бо не прописи.

theodoro, освіта, БеркоШко

Previous post Next post
Up