Тільки слухай, як гадаєш, дитині ж буде не зрозуміло, що відбувається, якщо вона ще не знайома з філогенезом - онтогенезом? Мені здається, тра спочатку пояснювати повільніше, ні?
Можна і паузу. Але тоді не так прикольно дивитись.:) Думаю, спочатку тра просто розповідати, книжки показувати з малюнками-фотками, і знову розповідати - а потім вже мульт.) Хоча хто зна, може для деяких малят краще навпаки почати з мульта, а потім вже заглиблюватися у деталі.
М. вчора побачив близнюків. "Мама, - питає, - а звідки дітки беруться? З рота вилазять?" "Опачьки, - думаю, - почало-ося..", гг:)). Кажу: - А чого це з рота? - Ну, вони ж у мами у шлунку сидять. - Ні, - кажу, не у шлунку. - В животику, але не у шлунку. - А звідки ж вони вилазять, якщо не з рота? - Для них спеціальний вихід є. От у тебе є вихід для пісюк і для какашок, а у жінок є ще один, для дітей. Бідолашний М. впав у глибоку задумливість і більше нічо поки що не питав. Обоже, як мені бути з моїм вихованням?! гг :))
:)) Я Федькові показувала мультик, то він багато про що вже знав, але тема багата - досліджувати-непередосліджувати :)
А щодо народження дітей, здається вони то все дуже легко сприймають. Федько спершу теж питав чого я братика з'їла, але потім заспокоївся. Просився на пологи - "ну, подивитись як він звідти вилазитиме...". А про те як він туди потрапив поки що розмови не було - не питав.
Нє, ну звичайно. М. ще не в темі.) А швидкі мультики категорично не сприймає - мабуть, не встигає оброблювати вхідну інформацію. Лається і вимагає вимкнути.))
Та вони-то легко.) А я - ні.)) Кажу ж, що робити з власним вихованням? ) Батьки зі мною ніколи не розмовляли на теми онто-/філогенезу (як звучить, а? гг:)), то я троха, емм, нервуюся з таких питань і одночасно дуже не хочу, аби М. це помітив. (Зуб даю, що М. це помітив, принаймні запідозрив щось не те. Діти - то такі чутливі створіння, шо ухх.)) А ще не хочеться пояснювати складними словами. Ну але нічо, прорвемось.:))
Мій синок народився через кесарів розтин і все це знято на відео, так що нам якби-то легше. Перший раз ми йому показали коли йому було три з хвостиком. У нього був шок - він сидів тихенько і над-уважно дивився відео, хоча в тому віці при перегляді мультиків він спокійно ніколи не сидів. Потім він ще декілька разів дивився відео і нічого не питав, а от недавно під час розмови про його народження йому захотілося побачити мамин шрамік, через який його витягнули. Він досить низько, тому у жінки немає ніякого бажання те сину показувати. Ми тоді йому якось "забили баки", а от зараз подумалося, що можна ж просто йому сказати, що шрам повністю загоївся.
А я боюся дивитися відео про роди. Коли приймаєш активну участь, то нормально ). А дивитися... О ні. Краще вже малюнки і слова. Принаймні, в дитинстві. Ну, принаймні, мені так сдається.
Click to view
Тільки слухай, як гадаєш, дитині ж буде не зрозуміло, що відбувається, якщо вона ще не знайома з філогенезом - онтогенезом? Мені здається, тра спочатку пояснювати повільніше, ні?
Reply
Reply
Думаю, спочатку тра просто розповідати, книжки показувати з малюнками-фотками, і знову розповідати - а потім вже мульт.) Хоча хто зна, може для деяких малят краще навпаки почати з мульта, а потім вже заглиблюватися у деталі.
М. вчора побачив близнюків. "Мама, - питає, - а звідки дітки беруться? З рота вилазять?" "Опачьки, - думаю, - почало-ося..", гг:)). Кажу:
- А чого це з рота?
- Ну, вони ж у мами у шлунку сидять.
- Ні, - кажу, не у шлунку. - В животику, але не у шлунку.
- А звідки ж вони вилазять, якщо не з рота?
- Для них спеціальний вихід є. От у тебе є вихід для пісюк і для какашок, а у жінок є ще один, для дітей.
Бідолашний М. впав у глибоку задумливість і більше нічо поки що не питав.
Обоже, як мені бути з моїм вихованням?! гг :))
Reply
Я Федькові показувала мультик, то він багато про що вже знав, але тема багата - досліджувати-непередосліджувати :)
А щодо народження дітей, здається вони то все дуже легко сприймають. Федько спершу теж питав чого я братика з'їла, але потім заспокоївся. Просився на пологи - "ну, подивитись як він звідти вилазитиме...". А про те як він туди потрапив поки що розмови не було - не питав.
Reply
М. ще не в темі.) А швидкі мультики категорично не сприймає - мабуть, не встигає оброблювати вхідну інформацію. Лається і вимагає вимкнути.))
Та вони-то легко.) А я - ні.)) Кажу ж, що робити з власним вихованням? ) Батьки зі мною ніколи не розмовляли на теми онто-/філогенезу (як звучить, а? гг:)), то я троха, емм, нервуюся з таких питань і одночасно дуже не хочу, аби М. це помітив. (Зуб даю, що М. це помітив, принаймні запідозрив щось не те. Діти - то такі чутливі створіння, шо ухх.))
А ще не хочеться пояснювати складними словами.
Ну але нічо, прорвемось.:))
Reply
Reply
Мій синок народився через кесарів розтин і все це знято на відео, так що нам якби-то легше. Перший раз ми йому показали коли йому було три з хвостиком. У нього був шок - він сидів тихенько і над-уважно дивився відео, хоча в тому віці при перегляді мультиків він спокійно ніколи не сидів. Потім він ще декілька разів дивився відео і нічого не питав, а от недавно під час розмови про його народження йому захотілося побачити мамин шрамік, через який його витягнули. Він досить низько, тому у жінки немає ніякого бажання те сину показувати. Ми тоді йому якось "забили баки", а от зараз подумалося, що можна ж просто йому сказати, що шрам повністю загоївся.
Reply
А я боюся дивитися відео про роди. Коли приймаєш активну участь, то нормально ). А дивитися... О ні. Краще вже малюнки і слова. Принаймні, в дитинстві. Ну, принаймні, мені так сдається.
Reply
Leave a comment