Шафран Гейфеля, Crocus heuffelianus Herbert
"Закрыв глаза, представь себе благородный шафран,
и тогда ты увидишь все: благородную синеву неба,
загадочную желтую луну, розовую утреннюю зарю и лилово-красные сумерки"
східна приказка
У мене початок весни асоціюється з цими чудовими квітами - "провісниками весни". Крізь сніг вони тягнуть до сонця свої пелюстки, демонструючи непереборну жагу до життя. Приємно коли очі милують такі от килими з крокусів в Українських Карпатах.
1.
2.
ШАФРАН ГЕЙФЕЛЯ, ш. весняний Crocus heuffelianus Herbert
(С.vernus (L.) Hill susbsp. vernus)
Півникові - Iridaceae
Морфологія: рослина 10-20 см заввишки; листки лінійно-ланцетні, до 9 мм завдовжки, часто опушені, зрідка голі; листочки оцвітини виразно увігнуті, біля основи зсередини голі, видовжено-оберненояйцеподібні, 35-45 мм завдовжки, 12-15 мм завширшки, внутрішні трохи коротші від зовнішніх; квіти поодинокі, фіолетові зрідка білі, з'являються навесні відразу ж після снігу, іноді пробиваючись через нього; приймочки оранжеві, трироздільні; цвіте у квітні-травні, на найвищих хребтах і біля сніжників - до середини червня.
3.
Екологія: зростає на задернованих середлісових і субальпійських луках, іноді досягає альпійського поясу (до 1960 м); під час цвітіння створює аспект.
4.
Біологія: багаторічник; ефемероїд; ентомофіл; анемохор.
5.
Поширення в Українських Карпатах: в усіх районах.
6.
Загальний ареал: гори й нагір'я Середньої Європи і Балканського п-ова з прилеглими рівнинами, також зазначають для Малої Азії; східно-південноєвропейсько-малоазійський рівнинно-субальпійський вид.
7.
Чинники антропогенного впливу: зривання на букети; окрім цього, цибулини часто поїдають дикі свині, через що одна з народник назв рослини - вапрени.
8.
Охорона: занесений до Червоної книги України (друга категорія) і запропонований до Червоної книги Українських Карпат; під охороною у Чехії та Словаччині; зростає у всіх масивах КБЗ, КНПП та інших резерватах.
9.
Використання: у народній медицині деяких країн Європи відомий токсичний і спазмолітичний засіб. Найчастіше застосовують цибулини: барвник до печива й лікерів, у фармацевтиці. Тичинки ( stigmata croci) відомі у гомеопатії. У квітникарстві застосовують близько 40 видів, зокрема шафран золотистий з Болгарії, Греції та Малої Азії, банатський та ін. Практично всі види роду завдяки ранньому цвітінні та яскравому забарвленню квітів є декоративними рослинами. З природних видів отримано велику кількість садових форм.
10.
Згідно з "Flora Europea" [1980], цей таксон належить до складу середі ньо-південноєвропейського виду (С.vernus (L.) Hill. Лат. родову назву, ймовірно, дали рослині ще римляни. Вона походить з гр. слова крокє - нитка, волокно, оскільки висушені тичинки крокусів подібні до волокон чи ниток. Видова - на честь відомого угорського ботаніка Й.Гейфеля (1800-1857), Укр. Назва (шафран) є наслідком трансформації через кілька європейських мов арабського слова zaferan, що у перекладі означає жовтий корінь (за жовто-оранжевим забарвленням тичинок). Раніше з пилку цих рослин робили жовту фарбу. У світовій флорі рід Crocus L . налічує приблизно 80 видів бульбоцибулинних багаторічників, ареали яких покривають субтропічну, тропічну і помірну зони Середземномор'я, Середню та Східну Європу, Кавказ, Середню і Передню Азію. У флорі Європи - 43 види, більшість з яких зацвітають навесні.
11.
Це одна з найдавніших культивованих рослин. У єгипетських медичних текстах згадка про нього датується 1500 роком до н. е.. В письмових джерелах шумерської цивілізації згадка про шафран значно більш рання. Він є не тільки в писемностях шумерської цивілізації, а й зберігся розпис на стінах Кносського палацу на Криті, що відноситься до 1500 року до н.е., де зображені люди збирають шафран. Існують версії, що шафран відноситься до найдавніших прянощів.
12.
У книзі “Пісні Пісень” він згадується серед запашних трав.
""Этот благородный цветок с радостью отдает людям свое сердце.
И из тысяч таких сердец получается пригоршня чистого золота""
13.
Його вживали як пахощі і дорогоцінний ліки, він став кольором одягу послідовників Будди (після його смерті), його підносили, як найдорожчий і вишуканий подарунок імператорам, королям і папам. Він був свідченням багатства і знатності роду, так як квітка був надзвичайно дорогим і цінувався на вагу золота.
14.
Легенди
Колись Олександр Македонський рушив в завойовницький похід в Кашмір. Він розбив свій табір серед рівнини, суцільно вкритою бутонами фіолетових квітів. За ніч квітки крокусів розкрилися, а вранці воїни виявили, що весь їх одяг став золотисто-жовтого кольору, не дивлячись на те, що спали вони в наметах. Полководець спершу вирішив, що на його армію подіяло чаклунство перських шумерів, і наказав відступати без бою. Дізнавшись про дію шафрану, Олександр Македонський запідозрив, що рослині притаманні наркотичні властивості, тому під час азіатських компаній примушував воїнів пити шафранний чай і їсти рис з шафраном, а сам приймав ванни з настоянок рослини і з кожною процедурою глибоко переконувався, що магічна рослина-афродизіак допомагає у зціленні численних поранень, та повертає йому сили і бадьорість.
Також існує давньогрецька легенда про шафран, в якій йдеться про трагічну любов красивого хлопця на ім’я Крокус до німфі Смілакс. Німфі подобалась увага красеня і тривалий час вона насолоджувалася ставленням юнака. Але незабаром Смілакс набридли його залицяння, і одного разу, коли Крокус зустрів її в лісі недалеко від Афін, німфа привела його до богів, які перетворили палкого юнака в красиву фіолетову квітка з яскраво-оранжевим пилком, що символізує його вогненну пристрасть до Смілакс.
Інша легенда про Крокусі розповідає, як юнак по імені Крок вправлявся з вісником Олімпійських богів Гермесом в метанні диска. Під час змагання диск випадково влучив у Крока, і юнак загинув. З його крові, що пролилася на землю, виросла квітка крокус (шафран).
PS. Світлини зроблені під час мандрівки хребтами Кукул та Кострича (7-11 квітня 2012 року)
Доповнення (березень 2014 року)
15.
полонина Болота
16.
17.
18.
19.
Інформацію взято з:
Нестерук Ю. Рослинний світ Українських Карпат: Чорногора. Екологічні мандрівки.
http://www.dubrova.if.ua/pro-krokusi/
http://oculus.ru
http://4youlashes.org.ua
и тогда ты увидишь все: благородную синеву неба,
загадочную желтую луну, розовую утреннюю зарю и лилово-красные сумерки"
східна приказка
У мене початок весни асоціюється з цими чудовими квітами - "провісниками весни". Крізь сніг вони тягнуть до сонця свої пелюстки, демонструючи непереборну жагу до життя. Приємно коли очі милують такі от килими з крокусів в Українських Карпатах.
1.
2.
ШАФРАН ГЕЙФЕЛЯ, ш. весняний Crocus heuffelianus Herbert
(С.vernus (L.) Hill susbsp. vernus)
Півникові - Iridaceae
Морфологія: рослина 10-20 см заввишки; листки лінійно-ланцетні, до 9 мм завдовжки, часто опушені, зрідка голі; листочки оцвітини виразно увігнуті, біля основи зсередини голі, видовжено-оберненояйцеподібні, 35-45 мм завдовжки, 12-15 мм завширшки, внутрішні трохи коротші від зовнішніх; квіти поодинокі, фіолетові зрідка білі, з'являються навесні відразу ж після снігу, іноді пробиваючись через нього; приймочки оранжеві, трироздільні; цвіте у квітні-травні, на найвищих хребтах і біля сніжників - до середини червня.
3.
Екологія: зростає на задернованих середлісових і субальпійських луках, іноді досягає альпійського поясу (до 1960 м); під час цвітіння створює аспект.
4.
Біологія: багаторічник; ефемероїд; ентомофіл; анемохор.
5.
Поширення в Українських Карпатах: в усіх районах.
6.
Загальний ареал: гори й нагір'я Середньої Європи і Балканського п-ова з прилеглими рівнинами, також зазначають для Малої Азії; східно-південноєвропейсько-малоазійський рівнинно-субальпійський вид.
7.
Чинники антропогенного впливу: зривання на букети; окрім цього, цибулини часто поїдають дикі свині, через що одна з народник назв рослини - вапрени.
8.
Охорона: занесений до Червоної книги України (друга категорія) і запропонований до Червоної книги Українських Карпат; під охороною у Чехії та Словаччині; зростає у всіх масивах КБЗ, КНПП та інших резерватах.
9.
Використання: у народній медицині деяких країн Європи відомий токсичний і спазмолітичний засіб. Найчастіше застосовують цибулини: барвник до печива й лікерів, у фармацевтиці. Тичинки ( stigmata croci) відомі у гомеопатії. У квітникарстві застосовують близько 40 видів, зокрема шафран золотистий з Болгарії, Греції та Малої Азії, банатський та ін. Практично всі види роду завдяки ранньому цвітінні та яскравому забарвленню квітів є декоративними рослинами. З природних видів отримано велику кількість садових форм.
10.
Згідно з "Flora Europea" [1980], цей таксон належить до складу середі ньо-південноєвропейського виду (С.vernus (L.) Hill. Лат. родову назву, ймовірно, дали рослині ще римляни. Вона походить з гр. слова крокє - нитка, волокно, оскільки висушені тичинки крокусів подібні до волокон чи ниток. Видова - на честь відомого угорського ботаніка Й.Гейфеля (1800-1857), Укр. Назва (шафран) є наслідком трансформації через кілька європейських мов арабського слова zaferan, що у перекладі означає жовтий корінь (за жовто-оранжевим забарвленням тичинок). Раніше з пилку цих рослин робили жовту фарбу. У світовій флорі рід Crocus L . налічує приблизно 80 видів бульбоцибулинних багаторічників, ареали яких покривають субтропічну, тропічну і помірну зони Середземномор'я, Середню та Східну Європу, Кавказ, Середню і Передню Азію. У флорі Європи - 43 види, більшість з яких зацвітають навесні.
11.
Це одна з найдавніших культивованих рослин. У єгипетських медичних текстах згадка про нього датується 1500 роком до н. е.. В письмових джерелах шумерської цивілізації згадка про шафран значно більш рання. Він є не тільки в писемностях шумерської цивілізації, а й зберігся розпис на стінах Кносського палацу на Криті, що відноситься до 1500 року до н.е., де зображені люди збирають шафран. Існують версії, що шафран відноситься до найдавніших прянощів.
12.
У книзі “Пісні Пісень” він згадується серед запашних трав.
""Этот благородный цветок с радостью отдает людям свое сердце.
И из тысяч таких сердец получается пригоршня чистого золота""
13.
Його вживали як пахощі і дорогоцінний ліки, він став кольором одягу послідовників Будди (після його смерті), його підносили, як найдорожчий і вишуканий подарунок імператорам, королям і папам. Він був свідченням багатства і знатності роду, так як квітка був надзвичайно дорогим і цінувався на вагу золота.
14.
Легенди
Колись Олександр Македонський рушив в завойовницький похід в Кашмір. Він розбив свій табір серед рівнини, суцільно вкритою бутонами фіолетових квітів. За ніч квітки крокусів розкрилися, а вранці воїни виявили, що весь їх одяг став золотисто-жовтого кольору, не дивлячись на те, що спали вони в наметах. Полководець спершу вирішив, що на його армію подіяло чаклунство перських шумерів, і наказав відступати без бою. Дізнавшись про дію шафрану, Олександр Македонський запідозрив, що рослині притаманні наркотичні властивості, тому під час азіатських компаній примушував воїнів пити шафранний чай і їсти рис з шафраном, а сам приймав ванни з настоянок рослини і з кожною процедурою глибоко переконувався, що магічна рослина-афродизіак допомагає у зціленні численних поранень, та повертає йому сили і бадьорість.
Також існує давньогрецька легенда про шафран, в якій йдеться про трагічну любов красивого хлопця на ім’я Крокус до німфі Смілакс. Німфі подобалась увага красеня і тривалий час вона насолоджувалася ставленням юнака. Але незабаром Смілакс набридли його залицяння, і одного разу, коли Крокус зустрів її в лісі недалеко від Афін, німфа привела його до богів, які перетворили палкого юнака в красиву фіолетову квітка з яскраво-оранжевим пилком, що символізує його вогненну пристрасть до Смілакс.
Інша легенда про Крокусі розповідає, як юнак по імені Крок вправлявся з вісником Олімпійських богів Гермесом в метанні диска. Під час змагання диск випадково влучив у Крока, і юнак загинув. З його крові, що пролилася на землю, виросла квітка крокус (шафран).
PS. Світлини зроблені під час мандрівки хребтами Кукул та Кострича (7-11 квітня 2012 року)
Доповнення (березень 2014 року)
15.
полонина Болота
16.
17.
18.
19.
Інформацію взято з:
Нестерук Ю. Рослинний світ Українських Карпат: Чорногора. Екологічні мандрівки.
http://www.dubrova.if.ua/pro-krokusi/
http://oculus.ru
http://4youlashes.org.ua