Гірська хвороба
Стаття в жовтневому номері National Geographic Україна від П. Троць
Тисячі туристів, які щороку штурмують Чорногірський хребет, неабияк здивувались б на твердження науковців, що своїми походами вони шкодять унікальним гірським озерам.
Проте за кілька десятиліть людина, ймовірно, змінить карпатські водойми істотніше, ніж еволюція за тисячоліття, вважає Тарас Микітчак з Інституту екології Карпат НАН України, який досліджує майже півсотні озер Чорногірського хребта. Зараз озера пропускають значно більше відвідувачів , ніж можуть. Бо ті вирубують зарості жерепу (гірської сосни) для вогнищ, ігнорують правила Карпатського біосферного заповідника , що забороняють ночівлю в басейні високогірних озер, - каже Микітчак.
У погожі дні біля озера Несамовитого буває понад сто наметів. Вирубування дерев та ніби банальне витоптування трави є серйозною проблемою, адже це провокує змивання ґрунту у воду. Люди, котрі стоять із наметами, миють тут руки з милом і чистять зуби пастою. Ці засоби утворюють на поверхні води плівку, що змінює кисневий режим. А всі високогірні організми дуже залежать від кисню, тому озеро деградує за своєю біотою (сукупністю видів), - пояснює науковець.
За оцінками фахівців, зникають унікальні види ракоподібних та інших тварин, які ще століття тому описували поляки та австрійці. Загалом у цих місцях зафіксовано близько 250 видів водної фауни.
Рецепта, як врятувати карпатські водойми від деградації поки що не має. Озера не сховаєш під замок, не закриєш від туристів, які мають законне право їх відвідувати, - каже заступник директора Карпатського національного природного парку Олександр Киселюк. Біолог Микітчак пропонує туристам замість вирубування дерев на вогнища використовувати газові пальники і ставити намети за 10-20 метрів від берега. Тоді шкідливі елементи відфільтруються й уже не завдадуть такої шкоди.
Тисячі туристів, які щороку штурмують Чорногірський хребет, неабияк здивувались б на твердження науковців, що своїми походами вони шкодять унікальним гірським озерам.
Проте за кілька десятиліть людина, ймовірно, змінить карпатські водойми істотніше, ніж еволюція за тисячоліття, вважає Тарас Микітчак з Інституту екології Карпат НАН України, який досліджує майже півсотні озер Чорногірського хребта. Зараз озера пропускають значно більше відвідувачів , ніж можуть. Бо ті вирубують зарості жерепу (гірської сосни) для вогнищ, ігнорують правила Карпатського біосферного заповідника , що забороняють ночівлю в басейні високогірних озер, - каже Микітчак.
У погожі дні біля озера Несамовитого буває понад сто наметів. Вирубування дерев та ніби банальне витоптування трави є серйозною проблемою, адже це провокує змивання ґрунту у воду. Люди, котрі стоять із наметами, миють тут руки з милом і чистять зуби пастою. Ці засоби утворюють на поверхні води плівку, що змінює кисневий режим. А всі високогірні організми дуже залежать від кисню, тому озеро деградує за своєю біотою (сукупністю видів), - пояснює науковець.
За оцінками фахівців, зникають унікальні види ракоподібних та інших тварин, які ще століття тому описували поляки та австрійці. Загалом у цих місцях зафіксовано близько 250 видів водної фауни.
Рецепта, як врятувати карпатські водойми від деградації поки що не має. Озера не сховаєш під замок, не закриєш від туристів, які мають законне право їх відвідувати, - каже заступник директора Карпатського національного природного парку Олександр Киселюк. Біолог Микітчак пропонує туристам замість вирубування дерев на вогнища використовувати газові пальники і ставити намети за 10-20 метрів від берега. Тоді шкідливі елементи відфільтруються й уже не завдадуть такої шкоди.