ОРІЄНТУВАННЯ ЗА ПРИКОРДОННИМИ СТОВПАМИ НА ВОДОДІЛЬНОМУ ХРЕБТІ
Наприкінці зими спробував упорядкувати те, що знаю по старому кордону. Інфа може бути корисною для тих, хто вперше ходить там або іде в тумані. Якщо щось не так - переплутані номери, вказані стовпи, яких уже немає тощо - пишіть в коментах. Всюди ходив сам, крім Буштул-Кепута. Солодько.
Колись давно і недовго вододілом Дністра і Тиси - так званим Вододільним хребтом Українських Карпат - пролягав кордон між Польщею і Чехословаччиною. Після 1944-го там пролягає кордон між Івано-Франківською/Львівською і Закарпатською областями України.
Польсько-чеський кордон 20-30-их років позначено зручними для орієнтування чотиригранними витесаними з каменю стовпчиками. З боку Закарпаття стовпчики мають позначку CS (Чехословаччина), з боку Франківщини - P (понятно:)).
Є три види прикордонних стовпів - а) стартові, б) кілометрові, в) дробові.
а) стартові - це стовпчики, з яких починається нова ділянка кордону. Вони мають нумерацію 1, є більшого розміру за інші (ледь не в людський зріст), а ще на них вибито герби - левики та орлики. В Українських Карпатах стовпи з №1 стоять/стояли на г.Пікуй (Львівщина/Закарпаття), Торунському перевалі, г.Попадя, г.Пантир, Яблуницькому (Татарському) перевалі, г.Говерла, г.Стіг (ІФ/Закарпаття/Румунія).
б) кілометрові - це стовпчики з цілою нумерацією (№1, 2, 10, 45 тощо). Вони більші за дробові (приблизно метр висотою) і зустрічаються зазвичай у зручних для орієнтування місцях - на вершинах або у сідлах. Кілометрові - умовна назва. Відстань між ними може сягати і 1,5 км, і 700 м.
в) дробові - стовпчики з дробовою нумерацією (1/1, 2/5, 10/15, 45/3 тощо). Як не важко здогадатися, вони розташовані між кілометровими стовпчиками і зростають від одного стовпа до іншого - 2/1, 2/2, 2/3 і так далі аж до №3. Чіткої кількості немає - між двома кілометровими стовпчиками може бути і 7 дробових, і навіть 18. Середня відстань між дробовими стовпчиками - 100 метрів. Вони найменші (кількадесят сантиметрів) з існуючих і часто їх ледве видно або взагалі немає.
Зазвичай стовпчики розташовані так, щоб від одного стовпа можна було побачити інший (якщо немає туману :)) Але в багатьох місцях по кордону проклали дорогу і стовпів там немає. Іноді їх собі на дачу тирять :).
На стовпчиках є вказівні знаки - щоб новопризваний прикордонник не заблукав у стрьомних горах. Що це за знаки? Орієнтація по схилам вододілу і напрямок кордону в обидва боки.
Стовпчики чітко орієнтовані по схилам вододілу: CS - закарпатьска сторона i P - прикарпатська. З цього ж боку ще зазвичай написано рік, щось типу 1924. Ще з одного боку (а іноді і з двох) написаний номер стовчика.
Зверху, посередині стовпчика видовбано хрест з однакової довжини кінцями - окремі експерти стверджують, що це орієнтація по сторонам світу.
І найголовніше - зверху стовпичка на кутах зроблені зарубки, по напрямку кордону. От, скажімо, \+/ означає, що лінія кордону повертає з південного сходу на північний схід. А ось зразок більш-менш прямого кордону.
Це, в принципі, й усе. Нижче наведено перелік стовпичків, які можуть слугувати гарним орієнтиром на Вододільному хребті від Чорної Репи Сколівського району Львівщини до ресторану „Беркут” :) на Яблуницькому перевалі Надвірнянського району Франківщини і далі - на Чорногору і аж до кордону з Румунією..
Варто також пам’ятати про славних бійців, які в 1944-ому стрємітєльним натіском овладєлі Торунським та іншими перевалами.
ЧОРНА РЕПА-ПОПАДЯ
Аж до самої г. Вишківський Горган стовпчиків немає - їх викопали або закатали в дорогу по кордону. Чорна Репа на польських картах увінчана стовпчиком №16, а перехрестя кордонів трьох областей - №13. І місцевість так і називається - Перехрестя.
Якщо йти від Славського через с. Ялинкувате: за селом уздовж потоку, підйом на безлісний хребет. На хребті ліворуч. Біля гори Чорна Репа - газопровід, майже до самого Торунського перевалу нитка газопроводу позначена табличками з білими написами.
Торунський перевал - перетин з однією з чотирьох транскарпатських автомобільних доріг (Долина-Міжгір’я-Хуст). Після перевалу - за біло-червоним маркером, якщо він ще є. Ще може зутрітися біло-синій маркер - він веде в обхід Вишківського Горгану на озеро Синевир.
За г.Магура, на підйомі на г. Вишківський Горган, буде перший стовпчик, який зберігся на цій ділянці шляху - №32/6.
32 - Вишківський Горган
Кордон обходить с.Слобода широкою дугою. Можна йти ним, а можна пройти через село, закупитися (або якщо ви йдете від озера Синевир) і знову вийти на кордон. Стежка в обхід Слободи значно заболочена - аж до 16-го стовпчика.
18 - піднявшись із Слободи до полонин, ви знову опиняєтеся на кордоні. Головне - знайти його, тому що можна провтикати і вийти на франківську сторону до Осмолодських вузькоколійок. На польських картах ця місцевість позначена як Струнги (місцеві досі можуть так називати) Стовп №18 похилений від зіткнення з лісовозом. ))
16 - на польських картах ця місцевість позначена як Болотняк.
13 - Бісоватий Діл. Різкий поворот ліворуч, не пропустіть. Далі стежка йде густим лісом аж до вирубок під Попаддею.
6 - г. Верх Чорної Ріки
Між 2/5 і 2/4 - класне місце для стоянки на схилі Попаді (вода ліворуч метрів 100 вниз)
1 - г. Попадя
ПОПАДЯ-ЛЕГІОНІВ
1 - г. Попадя
64 - на підйомі на наступну за Попадею вершину (Коретвина) кордон різко повертає праворуч (на південь) - про це є відповідна зарубка на стовпі - і круто спускається у ліс. Під час спуску - який може зайняти години дві - важливо не загубити стовпчики, а якщо ви їх загубили - йдіть і повільно шукайте, щоб у лісі не збитися з водорозділу вниз. Лісом стежкою стовпчики теж є.
63 - г.Прелука (1271)
57 (здається) - перевал газопроводу + технічна дорога через кордон з долини Лімниці (ІФ) в долину Мокрянки (Закарпаття)
49 - г. Буштул
45 - г. Велика Кепута
28 - г.Явір
25 - полонина над витоками потоку Вел.Щавник. На польських картах вона позначена як Турган.
23 - г. Кінець Горгану
19 - полонина Рущина (звідси йдуть стежки на Сивулю і її траверс)
18 - урочище Пекло
12 - г.Тавпич
10 - поворот кордону з хребта Тавпіширка праворуч (на південний захід). Спускатися краще стежкою-серпантином, а не по стовпчиках.
6 - перевал Легіонів
ЛЕГІОНІВ-ЯБЛУНИЦЬКИЙ ПЕРЕВАЛ
6 - перевал Легіонів
1 - г.Пантир (1213) Наступна “одиничка” буде аж біля ресторану „Беркут” на Яблуницькому перевалі. :)
55/6 - наступний стовпчик
52/10-52/11 - джерело
48 - г. Дурня
46 - г.Гропа
44/11 - вода праворуч на схилі
44 - г.Братківська
41 - г. Руська
35 - г. Чорна Кли(е)ва, місцеві можуть називати її Стеришора
33/2 (приблизно) - підніжжя Чорної Клеви
28 - підйом на г.Плоска край лісу і початок полонини
27 - Плоска
20 - г.Довга (1355 м), спуск на перевал Столи
15 - відріг урочища Марковець
9 - г. Висока Прелука (1120 м)
Перед Яблуницьким перевалом ще є пару дробових стовпчиків.
ЯБЛУНИЦЬКИЙ ПЕРЕВАЛ-СТІГ
30 (НЕВІДОМО, ЧИ Є) вершина 1005 над Яблуницею
22-23 - десь на цьому відрізку кордон йде над залізничним тунелем з Ясіня в Ворохту
17/2 (приблизно) - поворот на Верхні Дебрі
15 - г.Григорянка (1388)
12/5 (приблизно) - траверс Куколя
11 - г.Кукіль
10/7 (приблизно) - траверс Куколя
8 - г. 1297 м, різкий поворот (уважно подивіться на зарубки на стовпі)
4 - г.Велика Козмеська
3 - стежка на Заросляк
1 - Говерла
38 - г. Брескуль
37 - г. Пожижевська
35 - г. Данциш
33 - г. Туркул
32 - спуск до оз.Несамовите
30 - поворот на Шпиці
29 - г.Ребра
28 - поворот на Гутин Томнатик
25 - г.Бребенескуль
23 - г.Мунчель
20 - г. Дземброня
16 - г. Піп-Іван Чорногірський
14 - г. Васкуль
13 - поворот до колиб і спуску на Бальзатул
10 - г.Вихід
1 - г.Стіг з ПІЧ вона справді схожа на зелену копичку сіна. Саме на Стогу, який у ХVIII-ому сторіччі був кордоном трьох держав, тривалий час містився перший призовний пункт Довбуша, і тільки пізніше опришки перенесли свою базу в Горгани.
До зустрічі в горах!
Колись давно і недовго вододілом Дністра і Тиси - так званим Вододільним хребтом Українських Карпат - пролягав кордон між Польщею і Чехословаччиною. Після 1944-го там пролягає кордон між Івано-Франківською/Львівською і Закарпатською областями України.
Польсько-чеський кордон 20-30-их років позначено зручними для орієнтування чотиригранними витесаними з каменю стовпчиками. З боку Закарпаття стовпчики мають позначку CS (Чехословаччина), з боку Франківщини - P (понятно:)).
Є три види прикордонних стовпів - а) стартові, б) кілометрові, в) дробові.
а) стартові - це стовпчики, з яких починається нова ділянка кордону. Вони мають нумерацію 1, є більшого розміру за інші (ледь не в людський зріст), а ще на них вибито герби - левики та орлики. В Українських Карпатах стовпи з №1 стоять/стояли на г.Пікуй (Львівщина/Закарпаття), Торунському перевалі, г.Попадя, г.Пантир, Яблуницькому (Татарському) перевалі, г.Говерла, г.Стіг (ІФ/Закарпаття/Румунія).
б) кілометрові - це стовпчики з цілою нумерацією (№1, 2, 10, 45 тощо). Вони більші за дробові (приблизно метр висотою) і зустрічаються зазвичай у зручних для орієнтування місцях - на вершинах або у сідлах. Кілометрові - умовна назва. Відстань між ними може сягати і 1,5 км, і 700 м.
в) дробові - стовпчики з дробовою нумерацією (1/1, 2/5, 10/15, 45/3 тощо). Як не важко здогадатися, вони розташовані між кілометровими стовпчиками і зростають від одного стовпа до іншого - 2/1, 2/2, 2/3 і так далі аж до №3. Чіткої кількості немає - між двома кілометровими стовпчиками може бути і 7 дробових, і навіть 18. Середня відстань між дробовими стовпчиками - 100 метрів. Вони найменші (кількадесят сантиметрів) з існуючих і часто їх ледве видно або взагалі немає.
Зазвичай стовпчики розташовані так, щоб від одного стовпа можна було побачити інший (якщо немає туману :)) Але в багатьох місцях по кордону проклали дорогу і стовпів там немає. Іноді їх собі на дачу тирять :).
На стовпчиках є вказівні знаки - щоб новопризваний прикордонник не заблукав у стрьомних горах. Що це за знаки? Орієнтація по схилам вододілу і напрямок кордону в обидва боки.
Стовпчики чітко орієнтовані по схилам вододілу: CS - закарпатьска сторона i P - прикарпатська. З цього ж боку ще зазвичай написано рік, щось типу 1924. Ще з одного боку (а іноді і з двох) написаний номер стовчика.
Зверху, посередині стовпчика видовбано хрест з однакової довжини кінцями - окремі експерти стверджують, що це орієнтація по сторонам світу.
І найголовніше - зверху стовпичка на кутах зроблені зарубки, по напрямку кордону. От, скажімо, \+/ означає, що лінія кордону повертає з південного сходу на північний схід. А ось зразок більш-менш прямого кордону.
Це, в принципі, й усе. Нижче наведено перелік стовпичків, які можуть слугувати гарним орієнтиром на Вододільному хребті від Чорної Репи Сколівського району Львівщини до ресторану „Беркут” :) на Яблуницькому перевалі Надвірнянського району Франківщини і далі - на Чорногору і аж до кордону з Румунією..
Варто також пам’ятати про славних бійців, які в 1944-ому стрємітєльним натіском овладєлі Торунським та іншими перевалами.
ЧОРНА РЕПА-ПОПАДЯ
Аж до самої г. Вишківський Горган стовпчиків немає - їх викопали або закатали в дорогу по кордону. Чорна Репа на польських картах увінчана стовпчиком №16, а перехрестя кордонів трьох областей - №13. І місцевість так і називається - Перехрестя.
Якщо йти від Славського через с. Ялинкувате: за селом уздовж потоку, підйом на безлісний хребет. На хребті ліворуч. Біля гори Чорна Репа - газопровід, майже до самого Торунського перевалу нитка газопроводу позначена табличками з білими написами.
Торунський перевал - перетин з однією з чотирьох транскарпатських автомобільних доріг (Долина-Міжгір’я-Хуст). Після перевалу - за біло-червоним маркером, якщо він ще є. Ще може зутрітися біло-синій маркер - він веде в обхід Вишківського Горгану на озеро Синевир.
За г.Магура, на підйомі на г. Вишківський Горган, буде перший стовпчик, який зберігся на цій ділянці шляху - №32/6.
32 - Вишківський Горган
Кордон обходить с.Слобода широкою дугою. Можна йти ним, а можна пройти через село, закупитися (або якщо ви йдете від озера Синевир) і знову вийти на кордон. Стежка в обхід Слободи значно заболочена - аж до 16-го стовпчика.
18 - піднявшись із Слободи до полонин, ви знову опиняєтеся на кордоні. Головне - знайти його, тому що можна провтикати і вийти на франківську сторону до Осмолодських вузькоколійок. На польських картах ця місцевість позначена як Струнги (місцеві досі можуть так називати) Стовп №18 похилений від зіткнення з лісовозом. ))
16 - на польських картах ця місцевість позначена як Болотняк.
13 - Бісоватий Діл. Різкий поворот ліворуч, не пропустіть. Далі стежка йде густим лісом аж до вирубок під Попаддею.
6 - г. Верх Чорної Ріки
Між 2/5 і 2/4 - класне місце для стоянки на схилі Попаді (вода ліворуч метрів 100 вниз)
1 - г. Попадя
ПОПАДЯ-ЛЕГІОНІВ
1 - г. Попадя
64 - на підйомі на наступну за Попадею вершину (Коретвина) кордон різко повертає праворуч (на південь) - про це є відповідна зарубка на стовпі - і круто спускається у ліс. Під час спуску - який може зайняти години дві - важливо не загубити стовпчики, а якщо ви їх загубили - йдіть і повільно шукайте, щоб у лісі не збитися з водорозділу вниз. Лісом стежкою стовпчики теж є.
63 - г.Прелука (1271)
57 (здається) - перевал газопроводу + технічна дорога через кордон з долини Лімниці (ІФ) в долину Мокрянки (Закарпаття)
49 - г. Буштул
45 - г. Велика Кепута
28 - г.Явір
25 - полонина над витоками потоку Вел.Щавник. На польських картах вона позначена як Турган.
23 - г. Кінець Горгану
19 - полонина Рущина (звідси йдуть стежки на Сивулю і її траверс)
18 - урочище Пекло
12 - г.Тавпич
10 - поворот кордону з хребта Тавпіширка праворуч (на південний захід). Спускатися краще стежкою-серпантином, а не по стовпчиках.
6 - перевал Легіонів
ЛЕГІОНІВ-ЯБЛУНИЦЬКИЙ ПЕРЕВАЛ
6 - перевал Легіонів
1 - г.Пантир (1213) Наступна “одиничка” буде аж біля ресторану „Беркут” на Яблуницькому перевалі. :)
55/6 - наступний стовпчик
52/10-52/11 - джерело
48 - г. Дурня
46 - г.Гропа
44/11 - вода праворуч на схилі
44 - г.Братківська
41 - г. Руська
35 - г. Чорна Кли(е)ва, місцеві можуть називати її Стеришора
33/2 (приблизно) - підніжжя Чорної Клеви
28 - підйом на г.Плоска край лісу і початок полонини
27 - Плоска
20 - г.Довга (1355 м), спуск на перевал Столи
15 - відріг урочища Марковець
9 - г. Висока Прелука (1120 м)
Перед Яблуницьким перевалом ще є пару дробових стовпчиків.
ЯБЛУНИЦЬКИЙ ПЕРЕВАЛ-СТІГ
30 (НЕВІДОМО, ЧИ Є) вершина 1005 над Яблуницею
22-23 - десь на цьому відрізку кордон йде над залізничним тунелем з Ясіня в Ворохту
17/2 (приблизно) - поворот на Верхні Дебрі
15 - г.Григорянка (1388)
12/5 (приблизно) - траверс Куколя
11 - г.Кукіль
10/7 (приблизно) - траверс Куколя
8 - г. 1297 м, різкий поворот (уважно подивіться на зарубки на стовпі)
4 - г.Велика Козмеська
3 - стежка на Заросляк
1 - Говерла
38 - г. Брескуль
37 - г. Пожижевська
35 - г. Данциш
33 - г. Туркул
32 - спуск до оз.Несамовите
30 - поворот на Шпиці
29 - г.Ребра
28 - поворот на Гутин Томнатик
25 - г.Бребенескуль
23 - г.Мунчель
20 - г. Дземброня
16 - г. Піп-Іван Чорногірський
14 - г. Васкуль
13 - поворот до колиб і спуску на Бальзатул
10 - г.Вихід
1 - г.Стіг з ПІЧ вона справді схожа на зелену копичку сіна. Саме на Стогу, який у ХVIII-ому сторіччі був кордоном трьох держав, тривалий час містився перший призовний пункт Довбуша, і тільки пізніше опришки перенесли свою базу в Горгани.
До зустрічі в горах!