хвилинка поезії від павла вольвача

[varto_ua]

з "БРУКИ і СТЕРНІ"

Меж немає. Нема перетинок
В цьому світі, увитому нервами,
Де витончуюсь, наче дротина
На вечірньому небі грудневому.

Хміль рухомих вогнів буде бризкать.
Лиця й кроки сповняючи чаром.
І в повітрі захвилиться пристрасть,
Ні очам не помітна, ні фарам.

Скоромовка махновського "льюїса"
Мої видива, врешті, означить.
І - негадано - ти намалюєшся,
Під одежею гола й гаряча.