Неправда ваша. Каждый человек неповторим. Мой отец почти 50 лет назад написал:
Люди, чуєте, люди! Зупиніться на хвилю, Спалахніте серцями, Ваших променів ждуть. Не проходьте, мов тіні, Метеорами в безвість, Хай на темному небі Нові зорі зійдуть! Бо як сонце згасає, То інше засяє, Бо як гине планета - інша в путь вируша! Бо всі атоми схожі один на одного, І лише у людини Неповторна душа …
Comments 19
Reply
Reply
Reply
Каждый человек неповторим.
Мой отец почти 50 лет назад написал:
Люди, чуєте, люди!
Зупиніться на хвилю,
Спалахніте серцями,
Ваших променів ждуть.
Не проходьте, мов тіні,
Метеорами в безвість,
Хай на темному небі
Нові зорі зійдуть!
Бо як сонце згасає,
То інше засяє,
Бо як гине планета - інша
в путь вируша!
Бо всі атоми схожі один на одного,
І лише у людини
Неповторна душа …
Reply
Reply
Reply
Reply
неважный мокр уют,
сидят впотьмах рабочие,
подмокший хлеб жуют.
Но шепот громче голода -
он кроет капель спад:
"Через четыре года
здесь будет город-сад!
Здесь взрывы закудахтают
В разгон медвежьих банд,
И взроет недра шахтаю
соугольный гигант.
Я знаю - город будет,
я знаю - саду цвесть,
когда такие люди
в стране в советской есть!
Reply
Leave a comment