Цитата из книги "Загибель Успенського собору".К., 2011: "...цей момент відображений у мемуарах В.К. Харченка, де повідомляється, що “прилад Ф-10 зберігав свою працездатність до 40-60 діб”. На цій підставі робиться тріумфальна заява, що радіоміна могла виявитися цілком справною ще й на початку листопада. Однак тут допущено одразу 2 суттєві натяжки. Перш за все, apriori припускається, що мінування храму було здійснено після 3 вересня, буквально в останні дні оборони міста. З іншого боку, робиться наголос на максимальний термін дії приймального пристрою. Однак досвід застосовування радіофугасів у Харкові засвідчує, що припустимий строк використання батарей у цих приладах не сягав …навіть нормативного терміну у 40 днів, а не те що двох місяців поспіль. Останні фугаси були підірвані усього …через 20 днів після того як радянські війська покинули місто. Очевидно, що спеціалісти прекрасно розуміли великий ризик зволікання із активацією підривників. Установка радіомін у Харкові розпочалася 13 жовтня, перші вибухи пролунали одразу після залишення міста 25 жовтня, а останні - 14 листопада. Таким чином, максимальний термін використання цього устаткування в бойових умовах не перевищував …одного місяця! Суперечки про те, що батареї приймального пристрою радіофугасу нібито могли прослужити аж два місяці відображають радше слабку технічну підготовку відвідувачів інтернетфорумів, оскільки йдеться лише про теоретично розрахований строк роботи інженерного обладнання на повний знос. Зазначені два місяці, як виявляється, це “граничний строк придатності батарей радіомін з півтораразовим запасом”. Іншими словами, це роз’яснення вказує на те, що теоретично міг існувати якийсь крихітний відсоток пристроїв, які були здатні зберігати свою працездатність без підзарядки довше за узвичаєну норму; однак у кількісному відношенні цей відсоток наближався до величини статистичної похибки. Вказані нормативи є або звичайним окозамилюванням, поширюваним з пропагандистською метою, або своєрідним рекордом, що не має жодного відношення до реальних можливостей військового обладнання. Звичайно, радянські сапери не могли покладатися на подібний щасливий збіг обставин й зволікати до останньої миті". Забудьте и о двух месяцах, и о 45 сутках навсегда!
"...цей момент відображений у мемуарах В.К. Харченка, де повідомляється, що “прилад Ф-10 зберігав свою працездатність до 40-60 діб”. На цій підставі робиться тріумфальна заява, що радіоміна могла виявитися цілком справною ще й на початку листопада. Однак тут допущено одразу 2 суттєві натяжки. Перш за все, apriori припускається, що мінування храму було здійснено після 3 вересня, буквально в останні дні оборони міста. З іншого боку, робиться наголос на максимальний термін дії приймального пристрою. Однак досвід застосовування радіофугасів у Харкові засвідчує, що припустимий строк використання батарей у цих приладах не сягав …навіть нормативного терміну у 40 днів, а не те що двох місяців поспіль. Останні фугаси були підірвані усього …через 20 днів після того як радянські війська покинули місто. Очевидно, що спеціалісти прекрасно розуміли великий ризик зволікання із активацією підривників. Установка радіомін у Харкові розпочалася 13 жовтня, перші вибухи пролунали одразу після залишення міста 25 жовтня, а останні - 14 листопада. Таким чином, максимальний термін використання цього устаткування в бойових умовах не перевищував …одного місяця!
Суперечки про те, що батареї приймального пристрою радіофугасу нібито могли прослужити аж два місяці відображають радше слабку технічну підготовку відвідувачів інтернетфорумів, оскільки йдеться лише про теоретично розрахований строк роботи інженерного обладнання на повний знос. Зазначені два місяці, як виявляється, це “граничний строк придатності батарей радіомін з півтораразовим запасом”. Іншими словами, це роз’яснення вказує на те, що теоретично міг існувати якийсь крихітний відсоток пристроїв, які були здатні зберігати свою працездатність без підзарядки довше за узвичаєну норму; однак у кількісному відношенні цей відсоток наближався до величини статистичної похибки. Вказані нормативи є або звичайним окозамилюванням, поширюваним з пропагандистською метою, або своєрідним рекордом, що не має жодного відношення до реальних можливостей військового обладнання. Звичайно, радянські сапери не могли покладатися на подібний щасливий збіг обставин й зволікати до останньої миті".
Забудьте и о двух месяцах, и о 45 сутках навсегда!
Reply
Leave a comment