День рождения гауптмана Шухевича
Вчера был день рождения гауптмана вермахта Романа Шухевича.
На фото 1 он в лагере подготовки немецких диверсантов, на фото 2 - уже в советской форме, скриывающийся в схронах и чужих постелях от органов советской госбезопасности.
Письма, написанные на протяжении 1942 года, хранятся в фонде греко-католической митрополичьей консистории (корреспонденция митрополита А. Шептицкого) Центрального государственного исторического архива Украины во Львове, выкладывает уважаемый moukhtar.
Первое из писем весьма симптоматично - Шухевич, Побигущий и другие члены оуновской номенклатуры (тьфу, мартиролога!) просят благословления митрополита на "бой с большевиками". На "схидный фронт" их немцы не допустили. Использовали в качестве карателей в составе 201-го батальона шуцманшафта.
Особенно умиляет фраза в письме о семьях шуцманов, "що остались без опіки у наших засніжених, студених селах". Об этом пишут те, кто будет сжигать заживо, расстреливать и резать советских людей - женщин, стариков и детей в ходе карательных акций против партизан Белоруссии, а затем, обогатившись карательным опытом под руководством гитлеровцев, вольются в ряды УПА и 14-й гренадерской дивизии ваффен СС "Галичина".
И еще одно обстоятельство, на которое обратил внимание новоросс: никаких антинемецких сантиментов, все просто и буднично - прошли подготовку у немцев, выполняем задачу. Такое вот начало "двухфронтовой борьбы".
Приведем скан оригинального документа с автографами ( расшифровка новоросса).
Курінь ім. полк[овника] Євгена Коновальця.(так называли сами себя шуцманы-Н.)
Франкфурт-[на]-Одер[і]
13 березня 1942 [р.]
Ваша Ексцеленціє!
Залишаючи місце нашого кількамісячного постою та вишколу у Франкфурті, виїжджаємо на східний фронт у бій з більшовиками.
В тій так важливій хвилині для нас ми пам'ятаємо про Вас, нашого дорогого батька й опікуна. Не знаючи, яка доля нас там жде, чи всі останемо в живих чи ні, просимо Вашого батьківського благословення для нас на твердому нашому вояцькому шляху і для наших, родин, що остались без опіки у наших засніжених, студених селах.
Водночас, бо не знаємо, чи матимемо змогу своєчасно це зробити, просимо вас, Ваша Ексцеленціє, прийняти щиросердечні синівські побажання веселих свят Христового Воскресення. Нехай Господь дасть, щоб радісні цьогорічні Великодні були величним довгоожиданим воскресним закінченням нашого довголітнього страждання, нашого довгого, тяжкого всенародного «Великого посту» та щоб Ваша Ексцеленція ще поблагословила нас всіх, нашу цілу зболілу національну сім'ю на нове, радісне життя.
Ми дякуємо також за це, що Ваша Ексцеленція приділила нам священика для духовної опіки над нами.
Побігущий Євген, майор і курінний;
Роман Шухевич, сотник; М. Бригідний, сотник;
Павлик, поручик; Герман Омелян, ад'ютант;
В. Головацький, курінний лікар.
Ф. 201.- Оп. 1.- Д. 30.- Л. 13-14. Рукопись, оригинал.
На фото 1 он в лагере подготовки немецких диверсантов, на фото 2 - уже в советской форме, скриывающийся в схронах и чужих постелях от органов советской госбезопасности.
Письма, написанные на протяжении 1942 года, хранятся в фонде греко-католической митрополичьей консистории (корреспонденция митрополита А. Шептицкого) Центрального государственного исторического архива Украины во Львове, выкладывает уважаемый moukhtar.
Первое из писем весьма симптоматично - Шухевич, Побигущий и другие члены оуновской номенклатуры (тьфу, мартиролога!) просят благословления митрополита на "бой с большевиками". На "схидный фронт" их немцы не допустили. Использовали в качестве карателей в составе 201-го батальона шуцманшафта.
Особенно умиляет фраза в письме о семьях шуцманов, "що остались без опіки у наших засніжених, студених селах". Об этом пишут те, кто будет сжигать заживо, расстреливать и резать советских людей - женщин, стариков и детей в ходе карательных акций против партизан Белоруссии, а затем, обогатившись карательным опытом под руководством гитлеровцев, вольются в ряды УПА и 14-й гренадерской дивизии ваффен СС "Галичина".
И еще одно обстоятельство, на которое обратил внимание новоросс: никаких антинемецких сантиментов, все просто и буднично - прошли подготовку у немцев, выполняем задачу. Такое вот начало "двухфронтовой борьбы".
Приведем скан оригинального документа с автографами ( расшифровка новоросса).
Курінь ім. полк[овника] Євгена Коновальця.(так называли сами себя шуцманы-Н.)
Франкфурт-[на]-Одер[і]
13 березня 1942 [р.]
Ваша Ексцеленціє!
Залишаючи місце нашого кількамісячного постою та вишколу у Франкфурті, виїжджаємо на східний фронт у бій з більшовиками.
В тій так важливій хвилині для нас ми пам'ятаємо про Вас, нашого дорогого батька й опікуна. Не знаючи, яка доля нас там жде, чи всі останемо в живих чи ні, просимо Вашого батьківського благословення для нас на твердому нашому вояцькому шляху і для наших, родин, що остались без опіки у наших засніжених, студених селах.
Водночас, бо не знаємо, чи матимемо змогу своєчасно це зробити, просимо вас, Ваша Ексцеленціє, прийняти щиросердечні синівські побажання веселих свят Христового Воскресення. Нехай Господь дасть, щоб радісні цьогорічні Великодні були величним довгоожиданим воскресним закінченням нашого довголітнього страждання, нашого довгого, тяжкого всенародного «Великого посту» та щоб Ваша Ексцеленція ще поблагословила нас всіх, нашу цілу зболілу національну сім'ю на нове, радісне життя.
Ми дякуємо також за це, що Ваша Ексцеленція приділила нам священика для духовної опіки над нами.
Побігущий Євген, майор і курінний;
Роман Шухевич, сотник; М. Бригідний, сотник;
Павлик, поручик; Герман Омелян, ад'ютант;
В. Головацький, курінний лікар.
Ф. 201.- Оп. 1.- Д. 30.- Л. 13-14. Рукопись, оригинал.