Ярослав Стецько. «Мій життєпис».
ЦГАВОВУ, ф. 3833, оп. 3, д. 7, л. 1-6.
Воспроизводится дословно с сохранением всех ошибок и/ или особенностей правописания.
Мій життєпис.
Уже як гімназійний ученик брав я участь у революційній діяльності. 1928 став я членом підпольної націоналістичної організації молоді Юнацтво, якоі завданням було націоналістичнереволюційне виховання молоді. Вона заправляла теж молодь до боротьби з окупацією, організувала саботовання польських державних свят, які нам наказувано святкувати, як річницю ствррення польської держави, окупації львова ітд.
1929 скінчив я клясичну українську гімназію у Тернополі з відзначенням. Від 1929 аж до мого увязнення на довший час студіював право і фільософію у Львові, а короткий час у Кракові.
По скінченню гімназії обняв я керівництвож повітове, а опісля окружне ОУН у Тернополі.
1930 був увязнений два і пів місяця у звязку з великою саботаженою акцією проти польскою на ЗУЗ [западно-украинские земли].
1931 осінню обняв при КЕОУН [Краевая экзекутива] у Львові редакцію підпольного органу молодіі «Юнак» і нагляд над вихованням молоді.
1932 весною став я ідеологічно-політичним лейтером у КЕОУН на ЗУЗ, головним редактором усіх підпольних видань ОУН і шефом ресорту виховання ОУН. 1932/33 брав кількакратно участь на закордонних конференціях з вождем ЕК [Евгеном Коновальцем] і Проводом ОУН у Берліні, Данцігу і Празі.
(нрзб) був кількразів арештований, але звільнюваний зі слідства, пересидів понад два місяці у тюрмі у звязку з атентатом на совітського консуля у Львові. (дописано от руки: «Член ОУН Лемик був тоді за атентат засуджений на (нрзб) тюрму»).
У червні 1934 року був знову увязнниій напередодні вбивства мін. Пєрац[кого] і до дворічному слідстві засуджений на 5 років важкої тюрми, як політляйтер і редактор в КЕ ОУЕН. На основі амнестії, виданої під напором публічної української опінії, відбував я, як і другі засуджені тоді, лише 2іпів року тюрми. (1)
Після виходу з тюрми в грудні 1936 року виконував я фактично обовязки краевого керівника ОУН до серпня 1937 року. В серпні з наказу сл. п. Вожда Євгена Коновальця виїхав я до Німеччини, до Відня, де обняв підготову політичну і програмову II конгресу ОУН… (нрзб)
Від літа 1939 року перебував я в Італії, в Генуї і Римі, занимаючись там же зовнішньо-політичною діяльністю, видаючи націоналістичну пресову службу на італійській мові та нав'язуючи співпрацю з італійськими чинниками. Окрім того редагував ідеольогічно-політичний орган «Ідея і чин». В серпні 1940 р. приїхав до Німеччини, де… відпрацьовував політичну проблематику ОУН (2)
…української державности», «Націоналізм і релігія», «Наші шляхи», «Що далі - напрямні боротьби з Москвою», «Фільософія спільноти» і другі поменші праці на теми ідеології програми політики українського націоналізму. II збором ОУН обняв я на доручення Провідника ОУН заступництво провідника і став шефом штабу Проводу ОУН, ведучи водночас політичну референтуру проводу. Як політичний керманич організував я консолідаційну акцію, якої вислідом був зїзд всіх представників всіх здорових сил українства за кордоном в Кракові.
22 червня, в дні вибуху війни, Того самого дня опустив я Краків і (нрзб) організаційними звязками продістався на територію, яка була московською займанщиною і того самого дня, як німецьке військо дійшло до Львова, прибув я туди, де як подав в окремому письмі під заголовком «Ерклєрунг» з дня 15 липня 1941 року проголосив відновлення Української Державності та обняв з доручення Провідника Степана Бандери головство в уряді у Львові. Уряд покликав я у такому складі: мій заступник - бувший ректор українського університету проф. Др. Маріян Панчишин, який водночас обняв ресорт народньго здоровля. Другий застпуник Мр Лев Ребет - ресорт рільництва призначено інж. Д.Храпливому, заступн. Проф. Іваницький. Ресорт адміністрації - Др - Лисий Володимир, заступник - Др. Кость Паньківський. Справи військові - ген. Петрів. Зовнішні справи - Володимир Стахів. Судівництво - радн. Др. Федусевич Юліян. Пропаганда - письменик Головко зі Східньої України, його заступник - ред. Позичинюк зі Східних земель. Народнє господарство - інж. Павликовський, до часу його приїзду дир. Грабар Іван. Фінанси - інж Ольховий Ілярій, з стіпник Лебідь Юрчик, колишній президент українського державного банку. Народня освіта і віроісповідання - проф. Радзикевич, заступник дир.. Пекарський з Волині. Почта - дир. Костишин. Комунікація - інж. Мороз. Як член уряду Краєвий Провідник ОУН - Климів Іван, член уряду - Др. Горбовий Володимир, в департаменті адміністрації - проф-університету Дяблов з ОСУЗ, в господарстві - інж. Богданів з ОСУЗ, безпека - Лебідь, начальник кан (3) целярії Голови Правління - Др. Михайло Росляк.
Уряд приступив до практичної праці, організуючи господарство, адміністрацію, міліцію ітд., змагаючи до того, щоби наладнати як найтіснішу співпрацю з німецькими військовими чинниками та умождивити їм й допомогти під кожним оглядом, організуючи власними силами всяку, яка тільки потрібна допомогу німецькій збррній силі. За Урядом стоїть ціле українське громадянство під проводом Митрополита і епіскопів обох віроісповідань. Митрополит Шептицький видав пастирцький лист, в якому признав Уряд і візвав громадянство до підпорядковання йому. Бувший президент західної Української Республики і 2 літній вязень ГПУ в Москві (дописано от руки «Др. К.Левицький») стоїть за урядом, і спільно з делегатами уряду був на послуханні у німецьких місцевих властей. У висліді моїх числених пертрактцій з військовими чинниками і СС закомуніковано мені, що уряд визнаний бути не може а мені забороняється всяку політичну діяльність і доручається не опускати Львова голоситися разиденно у поліції. Коли я того не виконав був отже повідомлено таке, що буду я арештований. У відповідь на то предложив я свою заяву ч.46/4 з датою 7.липня 1941 для Міністерства Закордонних Справ яку то заяву я долучую. 8.7.1941 коло години 9-ої вечором при вулиці Войціха 9 був виконаний атентат на мене, на авто, в якому я їхав невідомим осібняком, при чому був ранений шофер. Як ствердили німецькі відносні чинники у звязку з появою польських протинімецьких і протиукраїнських летючок, атентат найправдоподібніше вийшов з польських кругів, за що відносні німецькі Штеллє [службы] обіцяли відповідні репресійні заходи відносно поляків. Чергового дня о год. 4-ій повідомили ми СС, що я є арештований на доручення Райсрегірунг і що маю їхати до Берліна. В середу мене перевели з арешту у Львові до Кракова, з Кракова в четвер вечір перевезли мене до Берліна, а в пятницю мене звільнили (4).
II. З моїх праць ясно виходить моя світоглядова концепція те, як я уявляю зміст української державности, політичний, господарський, соціальний. Ідеольогію і програму Організації я спітворив. Вони в цілому ворожі марксизмові, демократії і всяким класократичним ідеольогіям і програмам. В політичній площині стою на становищі авторитавного устрою України і монопартійного, в соціяльній площині національного солідаризму, що стоїть близько до націонал-соціялістичної програми, але ріжниться питоменностями української землі - суспільної психольогичної структури українського народу, в господарській площині я противник капіталістичного і соціялкомуністичного устрою, визнаю як роди тип власності індивідуально-родову, державну, комунальну і кооперативну, в культурі заступаю її органічність і українську пиоменність, визнаючи її героїчний зміст, в релігії стою на становищі свободи творчих і корисних для нації героїчних культур, змагаючи до зєднання релігійного українського народу на площині української національно-героїчної христіянської церкви. Заступав взагалі необхідність будовти й організації українського життя на таких засадах, які відпоїідають духовості та питоменості українства історичним героїчним традиціям українського народу з тих часів, коли істнувала Суверенна Українська Держава, визнаю таку гієрархію в життю: нарід, рід - родина, а щойно потім одиниця. Проти марксістської і демоліберальної концепції життя, яка визнає матеріялізм товп, я стою на становищі видвигання героїчної творчої індивідуальності, а не безформної маси, проти механістичного світогляду - націоналє органіше Вельтаншауунг, що знає нарід, а не людство і не одиницю, як абсолютну вартість. Марксизм уважаю твором - правда - жидівського ума, але практичне його здійснення при помочі жидів переводилося і переводиться у московській тюрмі народів московсько-азіятським народом. Москва і жидівство це найбільші вороги України і носії розкладових большевицьких інтернаціональних ідей. (5)
Вважаючи головним і вирішним ворогом Москву, яка властиво держала Україну в неволі, тим не менше доцінюю належно незаперечно шкідливу і ворожу ролю жидів, що помагають Москві закрiповувати Україну. Тому стою на становищі винищення жидів і доцільности перенести на Україну німецькі методи екстермінації жидівства (дописано рукою Стецька: «виключити їх асиміляцію і т.д.»).
III.
Я вважаю, що в теперішній світовій війні вирішується на долгі часи доля України, Я свідомий того, що лише через перемогу Німеччини можливі є відбудова Суверенної і Соборної Української держави. Історична доля і геополітична дійсність визначили шлях України (дописано: «і Німеччини теж») Господарська структура України диктує її співпрацю з Німеччиною. Розуміючи те, що ми перемагаємо або падаємо з Німеччиною, яка зараз кровавиться (дописано «так як і укр. нарід»), на широких степах України за спільну справу, стоїмо на становищі повної, яка тільки буде необхідна для Німеччини, господарської піддержки всіма можливими заходами з боку України, бо тут йде про спільний успіх, чи то неуспіх. Тим більше, що величезні жертви, які поносить німецька армія в боротьбі з Москвою, ми свідомі, мусять знайти рекомпензату для німецького народу. Суверенна Соборна Українська Держава цю рекомпензату дасть і є зобовязана дати, а українська національна армія, що стояти буде на кордоні України, держати буде фронт проти наїзду Москви і Німеччина мати буде забезпечену східну границю, щоб заводити лад і порядок серед других ворожих їй, а не як Україна, приязних народів. Той штанд-пункт заступаю я як Шеф Українського Уряду. (6)
Спасиботза исходники moukhtar, Выложил . yadocent