В последнее время вдруг, откуда ни возьмись, начали материализовываться материалы о том, что "самым страшным зверем" для немцев был Бандера и его банда доблестная ОУН. В качестве доказательств специсторики из СБУ показали несколько листовок, якобы "спрятанных между листиками а томах так чтобы их никто не нашел" пропагандного характера. Сегодня одни
(
Read more... )
Вся разница в том, что в своих повествованиях Вайцеховичу Ковпак пытается селать хорошую мину при плохой игре. Суть происходящего проста, как штык: имея под ружьём 200 опытных партизан, из них 40 автоматчиков погибшего Карпенко, Ковпак даже не пытается зацепиться на этой негостеприимной для него территории, а уж о том, чтобы вести активные партизанские действия против гитлеровцев - вовсе речи нет. Все помыслы и чаяния - как поскорее убраться из этих неприветливых краёв до гостеприимной Житомирщины.
А все экивоки вроде прочуханов местным активистам ОУН и защиты местного населения - стремление сгладить двусмысленность ситуации. Сути дела это не меняет:
1) Ковпак и его люди НЕ могут идти под красным знаменем
2) Ковпак и его люди НЕ пользуются среди местного населения никаким авторитетом
3) Ковпаку и его людям НЕ помогают добровольно
4) Ковпак и его люди ОБМАНЫВАЮТ местных, маскируясь под тех, к кому население благосклонно.
Вот и всё.
В этом - квинтэссенция всего того, что потом нарекли "советские партизаны Украины".
Остальное - от лукавого.
Reply
Остальное- от лукавого.
Reply
1) "нерідна" для ковпаківців обстановка - це специфіка лише Галичини (самі зауважили, що вже Житомирщина і території далі на схід були іншою справою); і не тому, що люди там аж занадто відчували пієтет до радянської влади, а просто менталітет інший, не замкнений на собі;
2) таємність допомоги місцевого населення ковпаківцям (при тому, що вони добре відчували, КОМУ допомагають!) можна пояснити переважним контролем тамтешніх лісів оунівськими боївками (масштаби Галичини і північної Буковини у порівнянні з Великою Україною не такі вже й великі), - що ніхто із радянських історіографів і не заперечує. В умовах "кланової відповідальності" патріархального суспільства допомога чужинцям-"східнякам" (хай навіть симпатичним і дисциплінованим таким само українцям) могло коштувати і таки коштувало для симпатиків надто дорого. Навіщо дратувати гусаків, коли ковпаківці були й підуть, а бандерівці тут і залишаться?
Звісно, це передусім ІМХО, але такі варіанти не такі вже й малоймовірні в порівнянні з "антинімецьким фронтом УПА". :)
Reply
Ви дуже точно виклали суть. Мені знайома зі Львова саме про це і розповідала. Її родичі були в ОУН (ніхто не був репресований), але вона говорила, про врождену тоталітарність мислення своїх земляків, вироблену постійним контролем змалечку і про уже генетичний страх перед ними.
Про жахливі подробиці, що ледве не трапилось з нею, за те що ПУБЛІЧНО виступила проти ющенка під час президентської кампанії я краще помовчу, щоб їй не було неприїмностей, але вона розповідає, що зараз там усі роздратовані, обурені тим, що не виправдав сліпої віри, а на неї іскри летять ніби в цьому винна вона. За погляди. За те, що виявилась права.
Reply
Інакше не може бути, бо тоді виникають "дюкинизми"-"новороссізми" як заздалегідь упереджене, запрограмоване. прогнозоване ставлення до певних історичних подій не в їхньому реальному істричному контексті, а за певними усталеними ідеологічними стреотипами, що в цілому спотворює саму істину.
Проведіть експеримент: порівняйте сцену зустрічі і переговорів УПА-Ковпак у викладі Макса Скорупського ("Туди, де бій за волю") і С.В. Руднєва ("Щоденник"). Обидві книжки є в мережі. Як про-різному трактують одне й те ж представники різних політичних течій. До речі, Скорупський - колишній "мельниківець", і всі тодішні події в його викладі є чесними і відвертими.
<<..."нерідна" для ковпаківців обстановка - це специфіка лише Галичини>>
Шлях повернення Ковпака пролягав не тільки через Галичину, а й через Поділля й частково Волинь. І якщо в Галичині, де УПА тільки створювалася (а поштовхом до більшої інтенсивності її утворення якраз і став горезвісний провальний "Карпатський" рейд), Ковпак йшов як радянський партизан, то вже на Тернопольщині-Рівненщині, де УПА вже діяла активно, змушений був вдатися до мімікрії, інакше просто би не вижив. А менталітет по всі
Reply
Leave a comment