На днях випала можливість послухати у нашому "відкритому університеті" цікаву людину, яка відвідала 10 країн за 10 місяців, - Анастасію Чміль. Настя казала, що не любить слово "мандрівниця", тому постараюсь без нього.
Переказувати її виступ не бачу змісту. Грузія - Росія - Казахстан - Росія - Монголія - Китай - Гонконг - Таїланд - Шрі-Ланка... При бажанні можна почитати і подивитись відео, як Настя подорожувала по Азії і Європі, на сторінці
https://vk.com/mandrusvitom (І взагалі Гугл знає набагато більше, ніж я). Щось у цій подорожі захоплює і викликає повагу, щось - нерозуміння. Але у підсумку дає певне уявлення життя інших, далеких від нас народів і бажання пізнавати світ.
Не можу захоплено сказати "о, як цікаво було, я теж так хочу". Ні, не хочу. Так, це круто - пізнавати світ і людей, але... Як мінімум, необхідність годувати сім'ю не пустить у таку подорож.
За що вдячний Насті і своїм колегам Лєні та Ігорю - організаторам цієї зустрічі - так це за "поштовх у спину". Є багато причин і виправдань, чому я попередні два роки майже не вибирався з міста, але все це галімі відмазки. Як мінімум, любимі Карпати і найближчі українські міста - це доступно й цікаво.
Скоріше би тепло. Нові місця та враження.