Ювілей друга
Вдень було тепло (+11С) й сонячно. Вдалось трохи відірватись від роботи/навчання та проїхати 26 км на велосипеді.
Сама звичайна поїздка, але був у ній один нюанс - велокомп’ютер перед поїздкою показував 9995 км. Очікування круглої цифри нагадало, як у дитинстві дійшов до 1000 очок на електронній грі «Ну, постривай!» (у народі «вовк ловить яйця»). У школі ходили легенди, що після тисячі гра перетворюється на якусь нову, американську чи японську, вже точно не пам’ятаю ці дитячі вигадки :)
Відлік на моєму Sigma 1106 був початий 4 чи 5 років тому, після того, як попередній велокомп’ютер був погано закріплений, випав з кріплення і «загинув» під колесами Жигуля.
Сьогодні їхав по залитій сонцем Набережній, слухав шум вітру у отворах шолому і поринав у спогади. Приблизно у один час з велокомпом я поміняв раму з ліліпутської (для мене) 20-дюймової на 23-дюймовий Author Traction. За ці роки у велосипеді багато що змінилось (якщо бути точним, то майже все - крім рами, гальм та передньої перекидки), багато що змінилось і у моєму житті.
Цього року катався небагато: 10021 - 8721 = 1300 км за сезон.
Були часи, коли практично кожні вихідні ми з друзями їхали якщо не в гори, то хоча би десь у Вовчинці, до Дністра або у Чорний ліс. Коли поїздки по місту були нормою, і не страшно було лишити велосипед біля магазину або банку.
Тепер на вихідних більше хочеться провести час з донькою та дружиною. Лишати велосипед на вулицях містах категорично не рекомендується.
Однак мінімум раз на тиждень я знаходив час покрутити педалі, нехай тривалість таких поїздок і рідко перевищувала годину-півтори. Велосипед економив купу часу у поїздках до бабусі у лікарню, до дідуся з «продовольчою допомогою», за свіжим молоком для Лізи. Саме головне - зберіг купу нервів, які люди щоденно втрачають у переповнених та брудних франківських «пижиках».
Що далі? Судячи з прогнозу погоди, у понеділок вже буде мороз, а мій велосезон-2013 закрито. Велосипед не відправляється у зимову сплячку - можна буде на ньому підскочити за тим же молоком. Та й франківська зима - це не обов’язково три місяці морозів та снігу, у нас буває і +10С, тоді цілком можна виїхати десь недалеко по асфальту.
Коли вдарять морози, потрібно буде відвезти велосипед на ТО.
З наступного тижня буду міняти графік ОФП з вело-басейн-турнік-«гірка» на басейн-зал.
А зараз просто хочеться сказати «дякую» двоколісному другу за те, що робить моє життя кращим.
Сама звичайна поїздка, але був у ній один нюанс - велокомп’ютер перед поїздкою показував 9995 км. Очікування круглої цифри нагадало, як у дитинстві дійшов до 1000 очок на електронній грі «Ну, постривай!» (у народі «вовк ловить яйця»). У школі ходили легенди, що після тисячі гра перетворюється на якусь нову, американську чи японську, вже точно не пам’ятаю ці дитячі вигадки :)
Відлік на моєму Sigma 1106 був початий 4 чи 5 років тому, після того, як попередній велокомп’ютер був погано закріплений, випав з кріплення і «загинув» під колесами Жигуля.
Сьогодні їхав по залитій сонцем Набережній, слухав шум вітру у отворах шолому і поринав у спогади. Приблизно у один час з велокомпом я поміняв раму з ліліпутської (для мене) 20-дюймової на 23-дюймовий Author Traction. За ці роки у велосипеді багато що змінилось (якщо бути точним, то майже все - крім рами, гальм та передньої перекидки), багато що змінилось і у моєму житті.
Цього року катався небагато: 10021 - 8721 = 1300 км за сезон.
Були часи, коли практично кожні вихідні ми з друзями їхали якщо не в гори, то хоча би десь у Вовчинці, до Дністра або у Чорний ліс. Коли поїздки по місту були нормою, і не страшно було лишити велосипед біля магазину або банку.
Тепер на вихідних більше хочеться провести час з донькою та дружиною. Лишати велосипед на вулицях містах категорично не рекомендується.
Однак мінімум раз на тиждень я знаходив час покрутити педалі, нехай тривалість таких поїздок і рідко перевищувала годину-півтори. Велосипед економив купу часу у поїздках до бабусі у лікарню, до дідуся з «продовольчою допомогою», за свіжим молоком для Лізи. Саме головне - зберіг купу нервів, які люди щоденно втрачають у переповнених та брудних франківських «пижиках».
Що далі? Судячи з прогнозу погоди, у понеділок вже буде мороз, а мій велосезон-2013 закрито. Велосипед не відправляється у зимову сплячку - можна буде на ньому підскочити за тим же молоком. Та й франківська зима - це не обов’язково три місяці морозів та снігу, у нас буває і +10С, тоді цілком можна виїхати десь недалеко по асфальту.
Коли вдарять морози, потрібно буде відвезти велосипед на ТО.
З наступного тижня буду міняти графік ОФП з вело-басейн-турнік-«гірка» на басейн-зал.
А зараз просто хочеться сказати «дякую» двоколісному другу за те, що робить моє життя кращим.