Тихе полювання
Зараз як раз пік "грибного" сезону, погода сприяє, приміські поїзди та автобуси переповнені грибниками, на базарчиках та зупинках можна купити білі по 30-35 гривень за кілограм. Коротше кажучи, грибне ельдорадо на Прикарпатті.
Вчора ввечері несподівано подзвонив Антон з пропозицією поїхати за грибами. В принципі, було велике бажання на день вирватись з міста, але якось про такий спосіб відпочинку навіть не задумувались.
По роботі у мене був вільний день, і батьки змогли посидіти з Лізою. Зранку нас підібрали Антон з Віталіком, і за годину ми вже їхали по залишках асфальту десь в околицях Надвірної. Кількість машин на узбіччях вздовж лісу вражала. Таке враження, що пів-області встали у цей недільний ранок вдосвіта і помчали з кошиками та відрами у ліс.
Востаннє я збирав гриби ще у 14 років, а Оля взагалі ніколи це не робила. У першому лісі нам пощастило зібрати пару кілограмів білих (точніше, пощастило Олі, вона сьогодні була в ударі, недаремно кажуть, що новачкам щастить), а також трохи підосиновиків, сироїжок та цілий пакет "польських". Потім підкріпились смаженими на вогні сардельками і переїхали на богородчанський напрямок. Були біля Дзвиняча та за "Лісовою піснею", в останньому місці хлопці зібрали у густій траві по парі кілограмів підосиновиків.
Відмінно провели час - весела компанія, свіже повітря, хороша погода. Одним словом, чудовий осінній дінь на природі, та ще й зі смачними трофеями:
Дякую куму за те, що регулярно відриває мене від комп'ютера, батькам за підтримку у догляді за дитиною, дружині за все хороше, що було сьогодні.
Наш прикарпатський край - чудовий.
Вчора ввечері несподівано подзвонив Антон з пропозицією поїхати за грибами. В принципі, було велике бажання на день вирватись з міста, але якось про такий спосіб відпочинку навіть не задумувались.
По роботі у мене був вільний день, і батьки змогли посидіти з Лізою. Зранку нас підібрали Антон з Віталіком, і за годину ми вже їхали по залишках асфальту десь в околицях Надвірної. Кількість машин на узбіччях вздовж лісу вражала. Таке враження, що пів-області встали у цей недільний ранок вдосвіта і помчали з кошиками та відрами у ліс.
Востаннє я збирав гриби ще у 14 років, а Оля взагалі ніколи це не робила. У першому лісі нам пощастило зібрати пару кілограмів білих (точніше, пощастило Олі, вона сьогодні була в ударі, недаремно кажуть, що новачкам щастить), а також трохи підосиновиків, сироїжок та цілий пакет "польських". Потім підкріпились смаженими на вогні сардельками і переїхали на богородчанський напрямок. Були біля Дзвиняча та за "Лісовою піснею", в останньому місці хлопці зібрали у густій траві по парі кілограмів підосиновиків.
Відмінно провели час - весела компанія, свіже повітря, хороша погода. Одним словом, чудовий осінній дінь на природі, та ще й зі смачними трофеями:
Дякую куму за те, що регулярно відриває мене від комп'ютера, батькам за підтримку у догляді за дитиною, дружині за все хороше, що було сьогодні.
Наш прикарпатський край - чудовий.