Народныя казкі для дзетак
Молодці білоруси - прекрасна сторіночка!
Тепер матиму практику білоруської мови і чудові казочки на ніч. :)
Дізнався у strongowski
Люблю слухати казки. Я нещодавно дійшов висновку, що розвинена уява є запорукою успішного навчання дитини, а потім і життя. Пригадую чудову вчительку початкових класів, до якої в науку всі батьки хотіли віддати свою дитину. Вона наголошувала, що основа навчання - це пам’ять. А тому постійно загадувала вивчати вірші. Проте Євген Антощук у книжці «Учімося запам’ятовувати і пригадувати» говорить так: уявляю значить пам’ятаю. Тож треба насичувати дитину образами, збагачуючи уяву, понукати до фантазування. Василь Сухомлинський виводив своїх першокласничків із-за парт у сад, де спостерігали за природою, вигадували різні чудернацькі історії, казкарювали, а сам педагог і не думав втручатися із своїми науковими знаннями, бо ж мета була зовсім інша.
Далі дитина виростає й обирає собі дорогу в житті, майбутнє. Знову ж таки його треба уявити. Чим чіткіше уявляєш, що ти хочеш, тим більше шансів досягти бажаного. Отже, мати успіх у житті. І тут уява, і тут фантазія... А все починалося із казки.
Ще казка пов’язує покоління, передає життєвий досвід і уявлення народу в усній ненав’язливій формі. Ось я читав казку про упиря. Так у ній повністю розказано, як робиться сорочка від початку і до кінця. :) Це вже так - навіть дуже прямо передали досвід. Проте казка. :)
Тепер матиму практику білоруської мови і чудові казочки на ніч. :)
Дізнався у strongowski
Люблю слухати казки. Я нещодавно дійшов висновку, що розвинена уява є запорукою успішного навчання дитини, а потім і життя. Пригадую чудову вчительку початкових класів, до якої в науку всі батьки хотіли віддати свою дитину. Вона наголошувала, що основа навчання - це пам’ять. А тому постійно загадувала вивчати вірші. Проте Євген Антощук у книжці «Учімося запам’ятовувати і пригадувати» говорить так: уявляю значить пам’ятаю. Тож треба насичувати дитину образами, збагачуючи уяву, понукати до фантазування. Василь Сухомлинський виводив своїх першокласничків із-за парт у сад, де спостерігали за природою, вигадували різні чудернацькі історії, казкарювали, а сам педагог і не думав втручатися із своїми науковими знаннями, бо ж мета була зовсім інша.
Далі дитина виростає й обирає собі дорогу в житті, майбутнє. Знову ж таки його треба уявити. Чим чіткіше уявляєш, що ти хочеш, тим більше шансів досягти бажаного. Отже, мати успіх у житті. І тут уява, і тут фантазія... А все починалося із казки.
Ще казка пов’язує покоління, передає життєвий досвід і уявлення народу в усній ненав’язливій формі. Ось я читав казку про упиря. Так у ній повністю розказано, як робиться сорочка від початку і до кінця. :) Це вже так - навіть дуже прямо передали досвід. Проте казка. :)