Після того, як прочитав
"Передмову до нездійсненого видання «КОБЗАРЯ»", я вже не можу читати Гоголя. І Котляревського не дуже хочеться.
Гоголь хоч і українець за походженням, але писав російською, таким чином творячи в системі російської культури і збагачуючи її, поміж іншого й "українським елементом". Тому Микола Гоголь - російський письменник українського походження. Чим доклав він руку до творення української культури? Доклав... Він ніби розрекламував українськість і звернув увагу росіян на унікальність тоді ще Малоросії. Десь у той час, мабуть, і пішла мода у росіян на все українське. А проте, гоголівська подача українського життя викликає сміх і якесь зверхнє замилування, як малими дітьми, що вчиняють якусь дрібну шкоду. Українці не сприймаються серйозно, навіть їхня жертовність і сміливість не викликає серйозного ставлення: ніби дитину хвалять за "дорослий" вчинок. Ось так росіяни і досі бачать українців Наддніпрянщини; простіше кажучи, милими хохлами, що ніби створені для потіхи. Ось таким "українським елементом" збагатив Гоголь російську культуру. А українській зашкодив, бо звернув на нас узагалі увагу деспотичних сусідів, що почали "тирити" усе, що впадало в око. А по-друге, встановив стійкий стереотип, який потім росіяни нам же і нав'язали згодом. "А наші патріоти-хуторяни й собі за ними. /.../ Воно й то правда, що і ми самі тут трохи винні. Бо ми не бачили нашого народу - так, як його Бог сотворив" (Т.Шевченко). Хоча ні, Гоголь просто показав Україну так, як хотіли бачити її росіяни, бо і до нього були писали так.
От і маєш: або "хохол недолугий", або "бандерівець-недолюдок". Хоча друге більше притаманне польській візії. А де ж наша правда? У Шевченка вона.