І як це Шкляр може жити з такою ненавистю?
- Дай мені почитати “Чорного Ворона” Василя Шкляра, - надивившись телевізора попросила мене моя бабця.
- Та він тобі не сподобається.
- Звідки ти знаєш!? І в загалі хто тобі дав таке право визначати, що мені сподобається, а що ні!!?
- Добре, бабусю, дам.
Сьогодні дав почитати. Вона проглянула перші рядочки і заявила, що відчувається, що Шкляр художник. Через деякий час увірвалася до мене у кімнату з криком: “Ні, я цього читати не буду!!! Це ж треба, яка ненависть!!! Як з такою ненавистю тільки жити можна!!! І не художник він зовсім!!!” - потім ще через кілька хвилин з іншої кімнати пролунало: “Тьху! Ніби отрути наїлася” (переклад з російської слів бабці мій :) ).
Але, тим не менше, живе ж вона з ненавистю до нацистів, до Сталіна. І їй невтямки, що хтось може жити з ненавистю до більшовиків чи росіян, які насадили нам свій більшовизм. Проте вона переконана, що дядя Ленін добрий і що то була громадянська війна. Тут справді тонка грань. Ця більшовицька ідея чимось нагадує православ'я: вона не однакова у Росії і в Україні, тобто говорять ніби про одне і теж, читають одне і теж, але розуміння, сприйняття різне, не тотожне.
Шановні друзі, чому визвольні змагання не є громадянською війною, а вважаються періодом боротьби за незалежність України? Чому цю війну названо російсько-українською війною, а не війною націоналістів проти більшовиків?
Я давав цю книгу читати друзям-знайомим десь мого віку, і в них ніби не виникало таких емоцій, тож чи було у вас щось подібне і як ваші враження від цієї книги?