Дещо інтимного характеру
Стосовно душі
У дитинстві (дуже часто) миючи посуд чи прибираючи співала собі всяку лобуду. Уявляючи, що співаю англійську баладу чи китайську пісню про кохання, чи іспанські марші. Навіть повністю уявляла зміст. Класні були мелодії і голос сильно змінювався. Коли стала дорослою - дізналася, що у п’ятидесятників це зветься „співи на язиках” - це типу молитви, коли твоя душа напряму говорить з Богом. Згадала, що дійсно, після цих пісень почувалася як на крилах.
А зараз чомусь стала соромитися і майже не співаю так.
А ще у підлітковому віці мала купу ворожбитських карт, рун і всякої такої фігні. В один момент зловили себе на тому, що стала істерично залежною від усіх цих папірців (розкладала аркани мало не кожен день). І викинула все теє на сміття, а щоб ніхто не скористався - ще й ретельно порвала. Дівчата та й знайомі тітки казали „Ти що, гадальні карти викидати не можна, тільки дарувати, бо лиха собі наробиш.” А я сказала, що у мене є Бог і Дух і Спаситель. Бо та зараза як наркота - без аркану дня не прожити. Тягне й викручує всі кістки. І нічого, Бог милував - життя сталь цікавим та повним.
Але сни іноді загадую, з цим вже нічого не поробиш:)
У дитинстві (дуже часто) миючи посуд чи прибираючи співала собі всяку лобуду. Уявляючи, що співаю англійську баладу чи китайську пісню про кохання, чи іспанські марші. Навіть повністю уявляла зміст. Класні були мелодії і голос сильно змінювався. Коли стала дорослою - дізналася, що у п’ятидесятників це зветься „співи на язиках” - це типу молитви, коли твоя душа напряму говорить з Богом. Згадала, що дійсно, після цих пісень почувалася як на крилах.
А зараз чомусь стала соромитися і майже не співаю так.
А ще у підлітковому віці мала купу ворожбитських карт, рун і всякої такої фігні. В один момент зловили себе на тому, що стала істерично залежною від усіх цих папірців (розкладала аркани мало не кожен день). І викинула все теє на сміття, а щоб ніхто не скористався - ще й ретельно порвала. Дівчата та й знайомі тітки казали „Ти що, гадальні карти викидати не можна, тільки дарувати, бо лиха собі наробиш.” А я сказала, що у мене є Бог і Дух і Спаситель. Бо та зараза як наркота - без аркану дня не прожити. Тягне й викручує всі кістки. І нічого, Бог милував - життя сталь цікавим та повним.
Але сни іноді загадую, з цим вже нічого не поробиш:)