спогад

Jun 02, 2014 18:01

Я згадую тебе по тих слідах
що зустрічаю у очах і знаках
знов Кальманом дощі зривають дах
де вулиця тобі й мені однака
Тут проступає усміх крізь асфальт
у тій каварні столик третій зліва
яскравий шалик твій між спин і пальт
ми на зупинці мокрі і щасливі
Я згадую себе крізь дотик твій
крізь повідомлення збережені у чаті
кучерик мій на пальчику завий
і вічно буде музика звучати

чоловіки, власне я, Поезія, думки про, кохання

Previous post Next post
Up