My new anthem
Догоним, доженемо!
Новое время - освободи свое сердце,
Живи на полную. Главное: помни, кто ты такой.
Храни алмазы души своей, люби свое прошлое,
Рисуй свое будущее твердой рукой.
Ти мусиш впевнено діяти, говорити, що думаєш.
Не вагайся, не бійся - тебе ще можна спасти.
Коли ти знаєш, що робиш, коли ти віриш, кохаєш,
Ніщо тобі не завадить, - тож рухайся до мети.
Догоним или не догоним… Радует, что чувствуем, а не гоним.
Радует, что руки тянуться к небу, радует, что небо тянется к нам.
Доженемо чи не доженемо… Те, що ми забули важливе - збагнемо.
Ми повідкриваємо всі штори в небо і це означає, що воно за нас.
Догоним или не догоним.
Доженемо чи не доженемо.
Догоним или не догоним
Доженемо чи не доженемо
Новое время… Приходит новое время.
Теперь другие законы и все зависит от нас.
Мы принимаем решенья в небесах наших мыслей,
Мы начинаем движение прямо здесь и сейчас!
Не має значення, хто ти, якщо ти чуєш щось трохи.
Воно живе поміж нами і нас єднає.
Тепер скажи собі: де ти, коли до фінішу метр.
Ми досягнули, повірили і не втратили час.
P.S. Останнім часом щоь аж дуже часто почав мені Харчишин так просто зустрічатися. І він це теж помітив, хах) Нічого ж так просто не буває, правда?)))