Я лечууууууууууу!!!
А це пост-спогад про одне з найяскравіших вражень у моєму житті. Мені пощастило, що це враження ще й було відзняте на фото і відеоплівку. А інакше хто б мені повірив, що я летіла з висоти 4200 метрів???
Поїхали, як сказав би Гагарін!
Треба сказати, що в районі Києва є 3 дропзони: Чайка (с. Петропавлівська Борщагівка, 10 км від Києва в бік Житомира), Прогрес (селище Прогрес, 70 км від Києва Чернігівською трасою), Бородянка (м. Бородянка, 45 км від Києва у північно-західному напрямку).
Стрибнути з парашутом - це була моя давня мрія. І оскільки мрії повинні здійснюватися, здійснилась і моя. Я працювала тоді в одному журналі, а одна відома компанія запускала одну відому марку одного відомого напою - на Чайці. Із майже 200 гостей тільки 5 захотіли стрибнути з парашутом. Безкоштовно! Це був подарунок фірми. Чесно кажучи, мене це приголомшило не менше, ніж сам стрибок. Невже народ настільки інертний і ледачий у своїй масі?? І це ж іще типу найактивніший прошарок населення - журналісти... Чи всі висоти бояться?
Почався інструктаж. Я намагалася слухати, але від хвилювання в одне вухо влітало, а в інше - вилітало.
Потім перейшли до практики. Головна задача була - навчитися почувати себе комфортно в цій позі…
О. Навчилась… Бачите, як мені комфортно? :)
Шолом і штурманські окуляри…
Тепер я готова.
Інструктор, не бійся! Айда за мною!
Зрадницькі думки «мама, що я тут роблю?» і «ей, пілот, давай на посадку!!» почали з’являтися тільки на висоті 3000 метрів. Але інструктор всю дорогу заговорював мені зуби і не давав вистрибнути з літака без парашута і раніше відведеного часу :). На висоті 4200 метрів я зціпила зуби і натягнула посмішку для камери, а інструктор став проштовхувати мене до виходу.
Потім я прийняла зручну позу, як вчили на землі, і міцно заснула… Власне кажучи, усім новачкам кажуть заплющити очі, коли ступаєш у безодню.
І полетіли….
Перші 3 км - це вільне падіння. Цілих 3000 метрів! Над нами тільки стабілізатор, який не дає нам робити кульбіти у повітрі.
АААА! Классссс! Лечуууууууу!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Нічого, що дихати важко і руки не шевеляться - все одно радість поросяча!!!!!
А навколо ЛЄПОТА......
Ми уже під хмарами, заходимо в нижні шари атмосфери...
Кажуть, що вільне падіння триває десь 1 хвилину, а потім відкривається парашут. Це якраз та хвилина, яку пам'ятаєш все життя.
