От такі цицьки котлети з пророщеного нуту і вареного червоного рису виходять.
Смак з дитинства як у паперово-хлібних, чий дух, розносився в шкільних їдальнях років 20-25 назад.
це десь 1/4 всього.
Імхо веганство всеж, м'яко-кажучи недоконана форма. І добре, що я не авторитет у цьому питанні і не спровакую серію суїцидів в дружніх сєктах. Тож, хлопчики й дівчатка, слухайте маму і їжте прану.
Далі буде.
п.с. За рецептом, звісно звертайтесть. Хоча, тут портібна пряма передача і базові сідхи.