We want to live forever
Заваривая себе шиповник, вспомнил, с чего началась моя дружба с этой ягодой. Историю, что привожу ниже, рассказал мне брат, живший одно время в Дагестане.
Как-то он, молодой сотрудник местного НИИ, попал на заседание, посвящённое вопросам геронтологии. Один из докладчиков выдвигал интересную теорию о том, что феномен долгожительства горцев может быть связан с регулярным употреблением настоя шиповника. Во время экспедиции в горные аулы он заметил, что традиционного чая там употребляют мало, а вот шиповник, которого вокруг полно, заваривают регулярно, причём до 20 раз. Вернувшись в институт и проведя эксперимент, учёній выяснил, что с каждым новым завариванием шиповник постепенно отдаёт очередную порцию микроэлементов и полезных веществ, вплоть до тех соединений, что содержатся в косточках ягод (на последних этапах заваривания). Количество полезных веществ в ягодах шиповника весьма впечатляло.
Доклад был озвучен в конце 80-х, незадолго до развала советской империи.
На личном опыте убедился, что домашние растения на полив шиповником реагируют ускоренным ростом.
Для одной порции чая беру 6-8 ягод, заливаю кипятком, правда, один раз, через пару минут разминаю плоды вилкой, чтобы выпустить воздух и опустить их на дно, потом настаиваю минут 20, периодически разминая, пока не получится настой насыщенного цвета, а от ягод останется только твёрдая кожица и косточки. Мёд добавлять не советую, может ухудшить усваиваемость. А чай принимать стоит интервалами, например 20/20 дней. При этом следить за рационом, чтоб не превысить дозу витаминов (их в шиповнике вдоволь).
Заварюючи собі шипшину, пригадав, з чого почалась наша з нею дружба. Цю історію розповів мені брат, що мешкав певний час у Дагестані.
Якось, будучи молодим співробітником місцевого НДІ, він потрапив на засідання науковців, присвячене дослідженням у сфері геронтології. Один із докладачів висував цікаву теорію про те, що феномен довгожительства горян може бути пов'язаний із регулярним споживанням шипшини. Під час експедиції в гірські аули він помітив, що в горах традиційного чаю п'ють не так багато, а от шипшину, якої навколо повно, вживають у великій кількості, настоюючи порцію плодів (заливаючи окропом) до 20 разів. Повернувшись в інститут і провівши експеримент, вчений виявив, що із черговим настоюванням шипшина поступово віддає все нові мікроелементи й сполуки, аж до тих речовин, що містяться в кісточках (на останніх етапах настоювання). Вміст корисних речовин в плодах шипшини теж вражав асортиментом.
Доповідь читалася в кінці 80-х, незадовго до краху радянської імперії..
На власному досвіді переконався, що рослини на полив настоєм шипшини реагують прискореним розвитком.
Для однієї порції чаю беру 6-8 плодів. Щоправда, заварюю один раз: кидаю шипшину в окріп, через кілька хвилин вилкою розминаю плоди так, щоб вийшло повітря і вони впали на дно, потім настоюю до 20 хвилин, періодично розминаючи ягоди, доки настій не набуде насиченого кольору, а від ягід залишаться тільки кісточки і тверда шкірка. Мед додавати не раджу, може ускладнювати засвоюваність. І такий чай краще пити інтервалами, наприклад 20/20 днів. При цьому, зважати на раціон, щоб не передати дозу вітамінів (вона у шипшині чимала).