Думки вголос...
Якщо люди дуже довго виносять тобі мозггг, так свідомо - клюють, капають, сверлять... Якщо на шляху трапляються дуже хитрі-хитрі люди, які думають, що ти баобаб і не в курсі, які вони хитрі-хитрі... Якщо люди думають, що ти їм щось ПОВИННА, а ще краще російською ДОЛЖНА... Якщо люди нещирі, злі і всякі такі разні - самозакохані, в себе та свої проблеми заглиблені, інтриганти... Тоді вони, ці люди, насправді тобі нафіг не потрібні... І слава Богу, що і ти їм не потрібна!!! І що ви взаємно непотрібні один одному!!!
Благо, є й інші категорії людисьок: добрих, веселих, креативних, щирих, відкритих... І яке ж благо, що є ті люди і в твоєму оточенні!!! І що ти можеш із цими добрими-світлими-відкритими втекти від тих заздрістних-хитрих-злих...
А взагалі я хотіла цього понеділка написати не про це...
Хотілось написати про те, що я сильно-сильно, дуже-дуже люблю.... Як рятуюсь від буденності і тої купи роботи, що висить на плечах... Здається, я навіть формулу-рецепт вивела:))) Проте це вже вийде якась каша-малаша... Якось напишу про це іншим разом...
А зараз декілька пунктів, які мені допомагають ізольовуватись від поганих думок та дурного настрою цього понеділка:
- вранці замість кави - вода з медом та лимоном і декілька розділів "Тореадорів з Васюківки" - політ нормальний, настрій смішний;
- темні окуляри... можна їхати на роботу і дивитись на сонце: не на сердитих та невдовлених людей, а на сонце.... і майже не мружитись;
- замість того, щоб вступати у непотрібні діалоги, складати "в голові" список речей, які знадобляться у відпустці;
- музика... і пісні Лами, і Zaz, і Білички (попсові-попсові);
- листи (сьогодні отримала лист від одного дописувача, старшого пана, який уже дуже давно не писав і я дуже переживала з цього приводу, в голову усілякі думки лізли), а тут - опа - лист... Живий мій улюблений автор... Правда уже більше як пів року в лікарні, але живий... І навіть новелу надіслав... Хіба ж не привід відганяти дурні думки?!
А ще мені підніямає настрій - переглядання своїх-чужих фото... Оскільки чужими ділитися не акурат, то поділюсь своєю світлиною... Дуже мені подобаються ось ці "живі скульптури", одного дня не могла пройти мимо:
Благо, є й інші категорії людисьок: добрих, веселих, креативних, щирих, відкритих... І яке ж благо, що є ті люди і в твоєму оточенні!!! І що ти можеш із цими добрими-світлими-відкритими втекти від тих заздрістних-хитрих-злих...
А взагалі я хотіла цього понеділка написати не про це...
Хотілось написати про те, що я сильно-сильно, дуже-дуже люблю.... Як рятуюсь від буденності і тої купи роботи, що висить на плечах... Здається, я навіть формулу-рецепт вивела:))) Проте це вже вийде якась каша-малаша... Якось напишу про це іншим разом...
А зараз декілька пунктів, які мені допомагають ізольовуватись від поганих думок та дурного настрою цього понеділка:
- вранці замість кави - вода з медом та лимоном і декілька розділів "Тореадорів з Васюківки" - політ нормальний, настрій смішний;
- темні окуляри... можна їхати на роботу і дивитись на сонце: не на сердитих та невдовлених людей, а на сонце.... і майже не мружитись;
- замість того, щоб вступати у непотрібні діалоги, складати "в голові" список речей, які знадобляться у відпустці;
- музика... і пісні Лами, і Zaz, і Білички (попсові-попсові);
- листи (сьогодні отримала лист від одного дописувача, старшого пана, який уже дуже давно не писав і я дуже переживала з цього приводу, в голову усілякі думки лізли), а тут - опа - лист... Живий мій улюблений автор... Правда уже більше як пів року в лікарні, але живий... І навіть новелу надіслав... Хіба ж не привід відганяти дурні думки?!
А ще мені підніямає настрій - переглядання своїх-чужих фото... Оскільки чужими ділитися не акурат, то поділюсь своєю світлиною... Дуже мені подобаються ось ці "живі скульптури", одного дня не могла пройти мимо: