Школьное сочинение дочери (без комментариев учителей и родителей).
Індивідуальність - важлива риса характеру в житті людини.
Багато людей живе на Землі. Кожна з них - неповторна особистість. Та, нажаль, більшість людей відносяться до сірої маси. Багато підлітків є представниками різних субкультур, вони пояснюють, що так хочуть виділитись із натовпу. Та субкультур розвелось вже так багато, що вони і стали натовпом. Здається, що емо, готів, панків, позерів та скінхедів стало більше, ніж нормальних людей.
У той же час, дійсно виділяються люди з іншими поглядами на світ. Сучасне суспільство можна порівняти з планетою Саракш із твору братів Стругацьких «Населений острів». Так само є два типи людей: натовп, що легко зомбується та «виродки». У нашому суспільстві «виродками» є ті люди, що можуть об’єктивно оцінити світ і події в ньому, не піддаються зомбуванню влади, мають свою власну думку, цінують не гроші, а щось набагато вище - честь, чесність і свободу… Суспільство не розуміє таких людей, вважає божевільними, дивними. А влада намагається придушити таких «виродків»… часто морально… а іноді - фізично. І ті, що не зламались, - певно, єдина надія цього світу: так, виродки… так, інші… так, дивні… але дійсно вільні та незалежні, із якимось «фільтром» у голові, що робить їх такими.
І таких людей було б значно більше, якби вони не втомлювались від своєї інакшості. Адже індивідуальність - це не зовнішність, не одяг… це серце і розум!
Отже, не потрібно соромитись того, що ти читаєш книжки, маєш іншу точку зору, що прагнеш не багатства, а просто справедливості, що ти інакший, не такий як усі, що індивідуальність - дійсно твоя риса характеру.
Анастасія Данильченко.
Твір скопійований з блогу фотографа Олександра Данильченко Originally published at
Жизнь- это чудо :). Please leave any
comments there.