Feb 15, 2007 19:17
щоб трохи прийти до тями, я поприбирала. наткнулася на недочитаного Джозефа Кемпбела, тобто на його недочитану книгу Герой з тисячею облич.
от шо вичитала
За всіх часів та обставин, у всіх куточках населеного людьми світу процвітали їхні міфи, й були вони живим натхненням для всього, що тільки могло явитися з діяльності людського тіла чи розуму. І не буде надто великим перебільшенням, коли ми скажемо, що міф - це той таємний отвір, через який невичерпні енергії космосу виливаються у вияви людської культури. Релігії, філософії, мистецтва, суспільні форми людини первісної та історичної, першовідкриття в науці та технології, ба навіть сновидіння, що псують нам сон, - усе це випари з кипучого, основоположного, магічного кола міфу.
Дивовижна та характерна здатність так дієво торкати й надихати глибинні творчі центри криється у найкоротшій дитячій казочці - достоту як дух океану міститься в краплині або вся таємниця життя - в блошиному яйці. Адже символи міфології не виготовляються, не виробляються; їх неможливо замовити, винайти чи притлумити назавжди. Вони - спонтанні витвори душі, й всяк носить у ній цю незайману зародкову силу її джерела.
міфологія,
гарне