про сполучники
Автономність української та російської, мов виявляється й у вживанні таких давніх слів, як сполучники. Маючи багато спільного, сполучники обох мов різняться між собою. Наприклад, український сполучник сурядності I може чергуватися з й, синонімом (правда, не у всіх випадках взаємозамінним) може бути сполучник та. Однаковий, на перший погляд, у російській мові сполучник и таких особливостей не має.
з правопису -
Чергування І - Й
Сполучник і та початковий ненаголошений і в ряді випадків чергуються з й у тих же позиціях, що й у - в.
1. І вживається, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:
а) Після приголосного або паузи, що на письмі позначається крапкою, комою, крапкою з комою, двокрапкою, крапками, перед словами з початковим приголосним звуком: Нема вже тієї хатини. І я в сивині, як у сні (Павличко); Вірю в пам’ять і серце людське (Б. Олійник).
б) На початку речення: І долом геть собі село Понад водою простяглось (Шевченко); І приковують [гори] до себе очі, і ваблять у свою далечінь імлисту (Коцюбинський).
2. Й уживається, щоб уникнути збігу голосних:
а) Між голосними: У садку співали Ольга й Андрій; Оце й уся врода (Панас Мирний); Квітли вишні й одцвітали (Малицький).
б) Після голосного перед приголосним: Навчає баєчка великого й малого (Глібов); На траві й квітках росинки, шелестіння й гомін гілки, щебетання й пісня пташки (Щоголів).
Примітка. Так само чергується початковий ненаголошений і з й у словах: імення - ймення, імовірний - ймовірний, іти - йти, ітися - йтися (ідеться - йдеться).
3. Чергування і - й не буває:
а) При зіставленні понять:
Дні і ночі; Батьки і діти; Війна і мир.
б) Перед словом, що починається на й, е, ї, ю, я:
Ольга і Йосип - друзі;
І раптом людська тінь майнула.
Куди, для чого, хто і як? (Рильський).
в) Після паузи: Щось такеє бачить око, І серце жде чогось (Шевченко).
з "Як ми говоримо" (Антоненко-Давидович)
І − й − та
Між словами в реченні й між реченнями ми часто вживаємо сполучників і та й. Українська мова − милозвучна й тому пильнує, щоб не скупчувалось поряд кілька голосних або кілька приголосних. Для того, щоб ці звуки гармонійно чергувались, є в українській граматиці правило чергування, за яким звук і чергується з й на початку слів (він іде, вона йде), а також коли ці звуки виконують функцію сполучника. На жаль, іноді забувають про це правило й пишуть: «Вона і він» замість − «Вона й він». Письменники, що дбають за високий рівень мовної культури в своїх творах, послідовно додержуються цього правила й ставлять сполучник і, якщо попереднє слово кінчилось на приголосну («Я прокинувся через те, що поїзд сіпонув і раптом пішов швидко». − Ю. Смолич), та сполучник й, коли наприкінці попереднього слова стоїть голосна («Хоча сам він обертався повільно, проте робота в його руках якось ішла сама собою, швидко й до ладу» (О. Гончар).
Якщо між сполучниками і та й нема ніякої значеннєвої різниці, то сполучник та може бути в значенні і («Тільки він та вона, та старий, та стара...» − Дитяча пісенька), а також у значенні слова але («Ой п'є Байда мед-горілочку, та не день, не два, та й не годиночку». − Дума). Коли вживати сполучника тa в значенні і, а коли ставити сполучник і − це питання здебільшого суто стилістичне: якщо в реченні вже є і, тоді для стилістичної різноманітності може прислужитися сполучник та: «Вона й її мати та багато інших людей знали про це»; «Батько наказав мені та його братові полагодити повітку». Сполучником тa в значенні і поєднуються також близько споріднені поняття, стани й явища, а крім того, стани й явища, одне з яких випливає з другого або зумовлюється другим, стани й явища, які чергуються: «батько та мати», «ходить та плаче», «сміється та плаче», «блискає та гримить», «кажуть та пишуть» і т. ін. Нема також ніякої значеннєвої різниці між словом але й сполучником тa в значенні але отож, коли ставити те чи те слово − це питання лише стилю.
Певні різниці є і в інших групах сполучників. Українські сполучники, які в складному реченні приєднують підрядну частину зі значенням причини, це - бо, тому що, через те що, оскільки, у зв'язку з тим що. Не важко помітити, що сфера функціонування їх неоднакова: останній частіше вживається в офіційно-діловому мовленні. Російська мова виробила свою групу сполучників із значенням причиновості: ибо, потому что, так как, поскольку, оттого что. У реченнях "Збори не відбулися, так як прийшло мало людей", "Ми не прийшли вчасно, так як ішов дощ" ненормативним є сполучник так як (треба: тому що, бо та ін.). Уживання так як можливе хіба що тоді, коли так залишається в головній частині, а як починає підрядну, найчастіше порівняльну: "усміхався так, як його мати", "говорив так, як ніколи досі". Пам'ятаймо: буквальний переклад нікому честі не робить.
оновлено
джерело - http://ukrainskamova.narod.ru/Links/Morphology/158.HTM
Особливості вживання деяких сполучників
Сполучник і чергується з й, якщо попереднє слово закінчується або наступне починається з голосного: сонце й місяць, висока й струнка, співає й декламує, комети й астероїди, Київ й Одеса.
Проте чергування і - й не відбувається:
а) після паузи: Щось такеє бачить око, і серце жде чогось (Т. Шевченко);
б) перед й, я, ю, є, ї: Петро і Йосип, груші і яблуні, вага і ємність',
в) при зіставленні і протиставленні: вороги і друзі, земля і люди, людина і космос,
г) як правило, у заголовках: «Інтеграли і ряди», «Господарська і фінансова діяльність держадміністрації».
В одному реченні слід уникати надмірного повторення як сполучника /', так і сполучника та, доречно використовуючи то один, то другий: Економічній безпеці й незалежності України загрожують гіперінфляція, падіння виробництва та величезний дефіцит бюджету, що спричиняє високі процентні ставки й підриває довгострокові вклади, корупція та організована злочинність (3 газети).
Парні сполучники не тільки... а й, як... так і та подібні слід розташовувати так, аби перша частина стояла перед одним однорідним членом речення чи групою їх, а друга - перед другим: Правильна політика в галузі розвитку продуктивних сил передбачає раціональне використання не тільки природних ресурсів, а й виробничого та науково-технічного потенціалу (неправильно було б: «...передбачає не тільки раціональне використання природних ресурсів, а й виробничого та науково-технічного потенціалу»).
Іноді для приєднання підрядного речення причини до головного неправильно використовують слова «так як»: «Я не Дав відповіді, так як не з'ясував ще всіх обставин». Треба: Я не дав відповіді, бо {тому що, через те що, оскільки) не з ясував ще всіх обставин.
з правопису -
Чергування І - Й
Сполучник і та початковий ненаголошений і в ряді випадків чергуються з й у тих же позиціях, що й у - в.
1. І вживається, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:
а) Після приголосного або паузи, що на письмі позначається крапкою, комою, крапкою з комою, двокрапкою, крапками, перед словами з початковим приголосним звуком: Нема вже тієї хатини. І я в сивині, як у сні (Павличко); Вірю в пам’ять і серце людське (Б. Олійник).
б) На початку речення: І долом геть собі село Понад водою простяглось (Шевченко); І приковують [гори] до себе очі, і ваблять у свою далечінь імлисту (Коцюбинський).
2. Й уживається, щоб уникнути збігу голосних:
а) Між голосними: У садку співали Ольга й Андрій; Оце й уся врода (Панас Мирний); Квітли вишні й одцвітали (Малицький).
б) Після голосного перед приголосним: Навчає баєчка великого й малого (Глібов); На траві й квітках росинки, шелестіння й гомін гілки, щебетання й пісня пташки (Щоголів).
Примітка. Так само чергується початковий ненаголошений і з й у словах: імення - ймення, імовірний - ймовірний, іти - йти, ітися - йтися (ідеться - йдеться).
3. Чергування і - й не буває:
а) При зіставленні понять:
Дні і ночі; Батьки і діти; Війна і мир.
б) Перед словом, що починається на й, е, ї, ю, я:
Ольга і Йосип - друзі;
І раптом людська тінь майнула.
Куди, для чого, хто і як? (Рильський).
в) Після паузи: Щось такеє бачить око, І серце жде чогось (Шевченко).
з "Як ми говоримо" (Антоненко-Давидович)
І − й − та
Між словами в реченні й між реченнями ми часто вживаємо сполучників і та й. Українська мова − милозвучна й тому пильнує, щоб не скупчувалось поряд кілька голосних або кілька приголосних. Для того, щоб ці звуки гармонійно чергувались, є в українській граматиці правило чергування, за яким звук і чергується з й на початку слів (він іде, вона йде), а також коли ці звуки виконують функцію сполучника. На жаль, іноді забувають про це правило й пишуть: «Вона і він» замість − «Вона й він». Письменники, що дбають за високий рівень мовної культури в своїх творах, послідовно додержуються цього правила й ставлять сполучник і, якщо попереднє слово кінчилось на приголосну («Я прокинувся через те, що поїзд сіпонув і раптом пішов швидко». − Ю. Смолич), та сполучник й, коли наприкінці попереднього слова стоїть голосна («Хоча сам він обертався повільно, проте робота в його руках якось ішла сама собою, швидко й до ладу» (О. Гончар).
Якщо між сполучниками і та й нема ніякої значеннєвої різниці, то сполучник та може бути в значенні і («Тільки він та вона, та старий, та стара...» − Дитяча пісенька), а також у значенні слова але («Ой п'є Байда мед-горілочку, та не день, не два, та й не годиночку». − Дума). Коли вживати сполучника тa в значенні і, а коли ставити сполучник і − це питання здебільшого суто стилістичне: якщо в реченні вже є і, тоді для стилістичної різноманітності може прислужитися сполучник та: «Вона й її мати та багато інших людей знали про це»; «Батько наказав мені та його братові полагодити повітку». Сполучником тa в значенні і поєднуються також близько споріднені поняття, стани й явища, а крім того, стани й явища, одне з яких випливає з другого або зумовлюється другим, стани й явища, які чергуються: «батько та мати», «ходить та плаче», «сміється та плаче», «блискає та гримить», «кажуть та пишуть» і т. ін. Нема також ніякої значеннєвої різниці між словом але й сполучником тa в значенні але отож, коли ставити те чи те слово − це питання лише стилю.
Певні різниці є і в інших групах сполучників. Українські сполучники, які в складному реченні приєднують підрядну частину зі значенням причини, це - бо, тому що, через те що, оскільки, у зв'язку з тим що. Не важко помітити, що сфера функціонування їх неоднакова: останній частіше вживається в офіційно-діловому мовленні. Російська мова виробила свою групу сполучників із значенням причиновості: ибо, потому что, так как, поскольку, оттого что. У реченнях "Збори не відбулися, так як прийшло мало людей", "Ми не прийшли вчасно, так як ішов дощ" ненормативним є сполучник так як (треба: тому що, бо та ін.). Уживання так як можливе хіба що тоді, коли так залишається в головній частині, а як починає підрядну, найчастіше порівняльну: "усміхався так, як його мати", "говорив так, як ніколи досі". Пам'ятаймо: буквальний переклад нікому честі не робить.
оновлено
джерело - http://ukrainskamova.narod.ru/Links/Morphology/158.HTM
Особливості вживання деяких сполучників
Сполучник і чергується з й, якщо попереднє слово закінчується або наступне починається з голосного: сонце й місяць, висока й струнка, співає й декламує, комети й астероїди, Київ й Одеса.
Проте чергування і - й не відбувається:
а) після паузи: Щось такеє бачить око, і серце жде чогось (Т. Шевченко);
б) перед й, я, ю, є, ї: Петро і Йосип, груші і яблуні, вага і ємність',
в) при зіставленні і протиставленні: вороги і друзі, земля і люди, людина і космос,
г) як правило, у заголовках: «Інтеграли і ряди», «Господарська і фінансова діяльність держадміністрації».
В одному реченні слід уникати надмірного повторення як сполучника /', так і сполучника та, доречно використовуючи то один, то другий: Економічній безпеці й незалежності України загрожують гіперінфляція, падіння виробництва та величезний дефіцит бюджету, що спричиняє високі процентні ставки й підриває довгострокові вклади, корупція та організована злочинність (3 газети).
Парні сполучники не тільки... а й, як... так і та подібні слід розташовувати так, аби перша частина стояла перед одним однорідним членом речення чи групою їх, а друга - перед другим: Правильна політика в галузі розвитку продуктивних сил передбачає раціональне використання не тільки природних ресурсів, а й виробничого та науково-технічного потенціалу (неправильно було б: «...передбачає не тільки раціональне використання природних ресурсів, а й виробничого та науково-технічного потенціалу»).
Іноді для приєднання підрядного речення причини до головного неправильно використовують слова «так як»: «Я не Дав відповіді, так як не з'ясував ще всіх обставин». Треба: Я не дав відповіді, бо {тому що, через те що, оскільки) не з ясував ще всіх обставин.