про боулінг
завдяки ймовірності всім офісом згоріти через проводку нині зявився шанс піти пограти в боулінг.
верний соратнік і чісто по случайності сотруднік затащив мине туда саме. ну в боулінг клуб.
я дуже обрадувалась, бо там давали коктейлі.
з криками ХАЧУ віскі я замовила вкусний коктейль, в содержаніє каторого входила водка, кавовий лікер і вершки. пока я виловлювала, облизувала і випльовувала понатиканий в стакан лід, прийшла наша черга іграть.
сопоги унесли і видали шо то слизьке. но на шнуровці. совсем не таке як на корцінці.
кароче, крім кросівих ног, ума і скромності у мине ше й шкарпеточки в полоску пушисті виявились... правда різні... то їсть в різну полоску. но хрен з ним, сказала я, залпом випиваючи коктейль.
для віду я вибила страйк ілі два і програла перші три ігри.
потім я канечно ж виграла, цілу одну ігру, но мальчик піддався, патаму шо устав. канечно ж устав, видудлив пиво скоріше, чим я своє.
я зламала ніготь. а ше не упала на дорожку, як в старі добрі часи, когда я кросіво падала на дорожку...
а потом зібралась і поїхала в могозин до інститутки. но ето уже другая історія.