Дуже рекомендую
почитати мою подругу cukatka, я тут почитувала недавно - дуже дуже добре у неї с етім.
Шоб таке маленьке preview зробити, поцитую трошки (то таке моє улюблене):
- Передвчора ішов дощ і я промерзла. Нам був рік і ти подарував мені коричневий оксамитовий калейдоскоп, а я тобі - старовинний мідний календар із гравіюванням.
Ми обоє лежали в гамаці, я в твоїй футболці, за балконом шелестіла злива, град лупасив по даху і я вперше читала тобі книжку. Просто читала. Переговорюючи грозу, мліючи від твоїх поцілунків у шию, я читала тобі Кожелянка і так ясно відчувала, що закінчується вже аж 366 день сонця.
- Мені бракуватиме […] Відчуття, коли на світанку поветраєшся додому, а вся кімната залита світлом і відкриті двері на балкон.. Кухні, де ніколи не було порядку, і кольорових графіків з вирізками з журналів хто коли миє посуду.
Подруг, що завжди ставлять чайник на всіх...
І відчуття, коли я отак стою боса на балконі, дивлюся через вікно на тихесеньку затишну вуличку, а за спиною клацає фотоапарат і перемотується плівка…
- … А лампа виглядає, ніби вона півлітровий слоїк, в який налили домашньої олії напополам з водою і воно все кульками. Я залишаюсь зимувати на твоїй кухні, тільки поховай всі яблука, порозпихай у холодильник і дітям під подушки, бо не хочу стояти перед тобою ніби нічого ще не було.
- … день морщавий і кольору узвару.
- … синя, з гранатовим блиском і дірочками.
- … Сохне спина, стягується і робляться лінії, як на долонях.
- … Тоді день був мокрий, як не викручена шматка і я вперше тікала від дощу і він не міг зрозуміти в чому справа і від того став бузковим, а я загубилася у вуличках.
- Ти ніколи не дізнаєшся як ніжно я тобі взаємна.
- Залишається лише категорично побити весь свій посуд.
- Не гупай бо у мене скрипить паркет. Ти вже знайомий з моїм паркетом? Він реве, гигоче, котить громи і ніколи не мовчить. Навіть коли ми кохаємось, він ламає свої дерев'яні пальці, бо знає, шо тобі я не справжня.
- Зім'яте волосся, як яблука на сік.
- Дощ паде ножами і кинжалами, голками шпилить мене до асфальту.
- Виправдовуватись не буду ні перед ним, ні тут. Чому люди так багато говорять маячні і так рідко обнімають одне одного? Фу.
Кльово?