Еще один "План победы"
На этот раз от Геннадия Друзенко.
Он достаточно стратегический, то есть не о том чего сколько выплавлять и строить, кого и как мобилизовывать, как видится мне, а о вещах гораздо более масштабных, общих, но тем не менее мне он представляется куда как более разумным, конкретным и вменяемым, чем тот поток сознания, который озвучил Зеленский.
ФОРМУЛА ПЕРЕМОГИ
1. Інклюзивність: ті, хто не проти нас, - ті за нас і з нами. Всі, хто повʼязав свою долю з Україною, - українці. Все, що нас розділяє, працює на ворога.
2. Люди важливіші за території. Саме з цей імпетартив має визначати цілі та стратегію війни.
3. Солідарність. Держаність - це танго на двох. Громадяни захищають та фінасують державу - держава захищає та піклується про громадян.
4. Українська мрія. Ми маємо розуміти не тільки проти кого ми воюємо, а й за що. Незалежність - лише шанс. Аби вбивати і вмирати за нього, ми маємо знати, як перетворити цей шанс на історію успіху.
5. Застереження. Чим більше ми стаємо посутнісно схожими на росіян, тим менші наші шанси на виживання. Майбутнє визначатимуть не мова, віра і кількість вулиць Степана Бандери в українських поселеннях, а новий суспільний договір між владою і суспільством та ефективність функціонування держави Україна.
Если кому то захочется лишний раз показаться умным, строча комменты "как всегда за все хорошее, против всего плохого" - то я буду считать такого человека дебилом (банить не буду, но буду считать). Потому что на самом деле - у нас пока что далеко не всегда так, как предлагает Друзенко.
И я лично на все 300 процентов согласен с предлагаемыми направлениями (под которые конечно стоило бы разработать уже комплекс конкретных действий).
Он достаточно стратегический, то есть не о том чего сколько выплавлять и строить, кого и как мобилизовывать, как видится мне, а о вещах гораздо более масштабных, общих, но тем не менее мне он представляется куда как более разумным, конкретным и вменяемым, чем тот поток сознания, который озвучил Зеленский.
ФОРМУЛА ПЕРЕМОГИ
1. Інклюзивність: ті, хто не проти нас, - ті за нас і з нами. Всі, хто повʼязав свою долю з Україною, - українці. Все, що нас розділяє, працює на ворога.
2. Люди важливіші за території. Саме з цей імпетартив має визначати цілі та стратегію війни.
3. Солідарність. Держаність - це танго на двох. Громадяни захищають та фінасують державу - держава захищає та піклується про громадян.
4. Українська мрія. Ми маємо розуміти не тільки проти кого ми воюємо, а й за що. Незалежність - лише шанс. Аби вбивати і вмирати за нього, ми маємо знати, як перетворити цей шанс на історію успіху.
5. Застереження. Чим більше ми стаємо посутнісно схожими на росіян, тим менші наші шанси на виживання. Майбутнє визначатимуть не мова, віра і кількість вулиць Степана Бандери в українських поселеннях, а новий суспільний договір між владою і суспільством та ефективність функціонування держави Україна.
Если кому то захочется лишний раз показаться умным, строча комменты "как всегда за все хорошее, против всего плохого" - то я буду считать такого человека дебилом (банить не буду, но буду считать). Потому что на самом деле - у нас пока что далеко не всегда так, как предлагает Друзенко.
И я лично на все 300 процентов согласен с предлагаемыми направлениями (под которые конечно стоило бы разработать уже комплекс конкретных действий).