Травневий тур по замкам Закарпаття.
День другий. Мета Ужгородська фортеця.
Розпочати вирішили з відомого ганделика "Деца у Нотаря".
Кому ще не відомий - обовязково для відвідування.
Вигляд з боку дороги на Мукачево.
Історична довідка
Кладовище:
"Батькам пиво - дітям радість!"
Стеля залу для не курців
Попередження: Дуже великі порції. Обовязково питайте про це. Бо хотіли трохи перекусити, а наїлися, що вже нікуди не хтілося йти...
Наїстися з пивом можно за 45-60 грн на двох. Більше фотографій з "Деци у Нотаря" і т.п. дивитися на http://vacula.io.com.ua/
Ужгородський замок не вразив. До того ж в понеділок була закрита внутрішня експозиція у Палаці. Довелося повертатися ще у вівторок.
Писати про нього навіть не хочеться. Якщо є бажання почитати щось про нього то http://www.castles.com.ua/
Брама.
Фундамент церкви св. Юрія. Сгоріла у ХVІІ ст.
Окрім Палацу у дворі стоїть ще три статуї. Геракла, Гермеса та Турула - котрого не повертають Мукачевському замку.
Турул - тотемна птаха давніх і символ сьогоденних Угрів. Яка показала їм дорогу через Руські ворота в долину.
В клюві залишки меча. Під час повстання куруців під приводом Ференца Ракоці в 1703 році, за легендою, саме турул приніс шаблю князю Ракоцу, і перемогу повстанцям, в першому переможному бою з австрійськими військами поблизу містечка Вилок.
Один з чотирьох бастіонів фортеці
Після того як трохи поблукали по замку вирішили зайти в Закарпатський музей народної архітектури та побуту.
Там стоїть так звана "Шелестівська Михайлівська церква" побудована без цвяхів. Зараз після трьох переїздів - з Шелестіва до Мукачево, а звідти до Ужгорода цвяхи звісно є.
Праворуч від церкви стоїть дзівниця. В яку можно піти і вдарити в дзвін, хоч це і не дозволяється.
Водяний млин
і ще багато деревяних хат. З кожного району Закарпаття. На відміну від Пірогово фотографувати не забороняють.
До речи цей музей у вівторок не працює.
Після того як походили по музею спустилися вниз. По цій вулиці
Пройшли ще одну памятку архітектури - Здвиженський кафедральний собор
Всередені стоять грати, тому зробив декілька змазаних знімків крізь них.
В кінці вуоиці біля цього дерева
попитали людей, звідки можно добратися до Невицького замку. Повернувши праворуч пішли до місця де зупиняються маршрутки. Пройти метрів 100-200 не більше.
Про відстанні окрема тема. Коли спиталися скільки до Невицького замку від траси, нам сказали, що не більше 2-х км. На трасі стояв знак, що 4 км. Теж саме було з Нарцисовою долиною. Кажуть кілометра 2 не більше. 2 км тільки до села. А потім ще по селу пройти треба не менше.
На маршрутку ми не потрапили, бо вирішили дізнатися скільки буде коштувати машиною туди назад і трохи почекати. Одізвався водій чорного мерседесу. Він сказав 50 грн., я чесно кажучи чекав більшого.
Зразу дам телефон якщо не хочете шукати довго, бо гарний дядько виявився - +380632292870 - звуть Міша.
Ми його після того на другий день теж викликали.
Зупинилися біля піонерсього табору, в якому є так званий сад Вагнера, але не того, що фюрер любив його слухати, а ботаніка. В ньому є фонтан з природним тиском, працює навіть взимку.
Невицький замок саме те заради чого я поїхав в Закрпаття. В Радянські часи його намагалися реставрувати, тому зберігся він краще Хустського.
Підійматися треба притуляючись до стіни замку. На фото позаду видно людину яка спускається.
До того ж в тій стіни на рівні очей є гніздо. В якому ми навіть побачили яйце.
В димці Ужгород. До речи з Ужгородської фортеці, з того бастіону, що є на фото вище видно Невицький замок.
Внутрішній двір замку. Збереглися стіни помешкань. Нема тільки дахів.
Гребля.
Я так зрозумів, що це друга лінія оборони. Біля замку видно залишки ще третьої.
Вид крізь бійницю.
Трохи відреставровані дахи донжона та однієї з башт.
Вид на замок з мосту через Уж.
Погулявши там сорок хвилин, ми повернулися до таксі, яке відвезло нас на автовокзал. Хтілося залишитися на довше, але...
Враження чудові. О це дійсно замок. Краса.
Приїхавши в Мукачево пройшлися до цетнру.
Ратуша
Кирило та Мефодій
Подивилися палац Ракоци ІІ - нічого осбливого. Від Палацу в Ужгородський фортеці відрізняється тільки розмірами.
За цією кованою брамою палац.
Сам палац.
Позаду Палацу парк відпочинку, де ми покаталися трохи на машинках.
Після цього вийшли до таксі і поїхали до Мукачевського жіночого монастиря начебто заснований ще у XI ст. ченцями, які прибули сюди з дочкою київського князя Ярослава Мудрого Анастасією, дружиною угорського короля Андрія І.
Всередені йшла служба. Тому фотографував з порога. Фрески на стінах дуже старі на вигляд і майже не видно, що на них зображено.
Свастичний орнамент на полу церкви.
Вище є ще одна церква. З трьох сторон має майже скляні стіни.
Паланок з Монастиря
Продовження буде...