В день "дураков" вирішили сходити до Софії Київської з метою вилізти на дзвіницю.
Піднялися з Поштової на Фунікульорі.
Каплиця св. Миколая охоронця моряків - стоїть над водою.
З каси, яка продає квитки до входу на терріторію заповідника "Софія Київська", отримали порцію хамства. Але що робити. Незадоволена жінка - страшна людина.
2грн. за вхід на терріторію, на якій вже в іншій касі купили квитки на вхід до дзвіниці - 5 грн.
План терріторії:
2 - Дзвіниця.
По гвинтовим сходнам вийшли на перший ярус. Звідки піднімалися сходи на другий і третій яруси.
Софіївська площа. Де в той час готувалися до хвранцузького вогняного шоу.
Хмель.
Михайлівський златоверхий.
Стеля дзвіниці.
Мазепінський дзвін: Один з пяти зберігшихся великих дзвонів Софії, до речи інших я там не бачив. На відміну від Златоврехого - Софіївська дзвіниця не працюю по цільовому призначенню.
Праворуч від напису герб Митрополита Варлаама.
Сам напис:
1- Софіївський собор.
Залишки старої кладки
В середину не зайшли, бо там готувалися до служби. Та й взагалі там жлобством се пронизано так, що не хочеться довгий час знаходитися на терріторії.
6 - Бурса.
3 - Будинок Митрополита.
4 - Трапезна та 8 - Південна вїзна вежа.
Трапезна праворуч - тільки шматок. Взагалі туди можно зайти за окрему плату - просто не хотілося більше там ходити.
Інші корпуси як то 5 - Братський корпус, 7 - Хлібня та консисторія, 9 - Брама Заборовського, та й таж трапезна залишені на інший раз.
Ну і наостанок - чудові пташки
Інші фото в ліпішій розподільній якості лежать туточки:
http://vacula.io.com.ua/album32908