Обсерваторії - частина 1
Це збірний пост про високі міські будови з краєвидом міста. Більшість з них насправді не будувались як обсерваторії, але згодом ця функція так чи інакше до них додалась.
Я люблю міські вежі і на них усіх люблю забратися. Не завжди, звичайно, це вдається, але де вдалося, то тут.
Нью Йорк. Рокфеллерський центр.
Інша Манхеттенська обсерваторія, Empire Building, вища, але... але з неї не видно Empire Building :). Тому - обсерваторія Рокфеллерського центру, називається "Top of the Rock", 259 метрів.
Торонто. CN Tower.
Будівництво було закінчено у 1976 році. До 2007 - найвища вежа у світі. Зверху знаходиться ресторан, що повільно обертається, відкриваючи краєвид 360 градусів (тож так і зветься "The 360 Restaurant").
Париж. Ейфелева вежа.
Вежа Кіото. Японія.
Контроверсійна споруда. Здається, занадто футурістична для консервативних мешканців Кіото. Уночі геть уся вежа світиться різними кольорами.
Але для мене, якимось невпізнанним чином, вона гармонує з Кіото, не у культурному чи істоничному контексті, а якось відражає відсторонення і чужинність культури від сучастної реальності: "Кіото - місце музей", і ця вежа теж здається не з цього часу.
Токійська вежа.
Побудована під надхненням від Ейфелевої вежі у 1958. Друга найбільшвисока споруда у Токіо. Дуже приємна.
Фуджи ТV ("Hachitama").
Будова Fudji телебачення має обсерваторію у вигляді величезного шара розташовану на висоті 123 метрів. Дуже незвичайна споруда, розташована на великому штучному остові у Токійській затоці. До острова можна побратися по Веселковому мосту (він на фото праворуч). Район дуже хороший. І є пляж, до речі. :)
Київ. Велика лаврська дзвіниця.
Праворуч фотографія, яку я зробила у 14 років. Між ціми фотографіями майже 20 років різниця. Пам'ятаю, я ми підлітками бігали на поверх нижче, коли били у великий дзвін, бо так громко. Краєвид чарівний.
Київ. Софія, дзвіниця.
Цю древню дзвінницю також цікаво розглядати всередині. Пам'ятаю вона деякий час була зачинена, я була дуже рада дізнатися, що нарешті можна її оглянути. Зараз до того ж з неї вид на славетний Михайлівський Золотоверхий монастир.
Фортеця Гогензальцбург. Австрія.
На висоті 120 метрів, до неї ходить фунікулер.
Кампаніла собору святого Марка. Венеція.
Побудована ще у 1514, у 1902 майже повністю зруйнована землетрусом і відновленна у 1912. Коли ми були на самій верхівці, пійшов град. Було весело, там немає загорождення. І завжди присутне таке відчуття... невпевненності, бачте, її укріплюють постійно, бо Венеція повільно йде під воду, землетруси, знов таки.
Karlskirche (Собор св. Карла). Відень.
Зворотній випадок. У путівнику кажуть, що у цьому соборі є обсерваторія з чудовим краєвидом. Але ось бачите зліва металева конструкція - це ліфт. Стіни ліфту прозорі. Зовсім. А зверху бачите щось таке біле загороджує поверх, - це дерев’яне риштування. Тож спершу ти приїжджаєш до цього риштування, що під тобою хитається на висоті близько 60 метрів. А потім ти по дерев’яним так само хитаючимся ступеням повинен піднятися до самого верху. Мені вистачило прозорого ліфту, і по сумнівним ступеням я не пішла. Праворуч внизу - так виглядає поверх, коли стоіш на риштуванні.
Зворотній випадок, бо краєвид тут всередені обсервації, а не наззовні. :)
Бостон. Дах Бостонського унівенситету.
На даху знаходиться професійний телескоп. По деяким дням дах відкритий для відвідувачив, і студенти-астороми залюбки покажуть у телескоп галактику Андромеди, і все, що будет у той час на небі (у моєму випадку був Уран). Це було неймовірно.
Гарвардський університет, будинок Ловелл.
Одна з резіденцій Гарвардського університету. На вежі понад 3/4 сторічча зберігались дзвони з Даниловського монастиря, що у Москві. Їх у 30 роках врятував від перетоплювання чикагський магнат, купив їх за ціною брухта у радянського уряду. Раз у тиждень на вежу можна було піднятися, щоб постухати, як на дзвінах грає професійний гарвардський дзвонарь. У 2008 році дзвіни повернули до монастирі, замість на вежу повісили нові вилиті репродукції. На фото - ще оригінальні, стари дзвони, що зараз у Москві.
(прошу пробачення, якщо десь помилки)
Я люблю міські вежі і на них усіх люблю забратися. Не завжди, звичайно, це вдається, але де вдалося, то тут.
Нью Йорк. Рокфеллерський центр.
Інша Манхеттенська обсерваторія, Empire Building, вища, але... але з неї не видно Empire Building :). Тому - обсерваторія Рокфеллерського центру, називається "Top of the Rock", 259 метрів.
Торонто. CN Tower.
Будівництво було закінчено у 1976 році. До 2007 - найвища вежа у світі. Зверху знаходиться ресторан, що повільно обертається, відкриваючи краєвид 360 градусів (тож так і зветься "The 360 Restaurant").
Париж. Ейфелева вежа.
Вежа Кіото. Японія.
Контроверсійна споруда. Здається, занадто футурістична для консервативних мешканців Кіото. Уночі геть уся вежа світиться різними кольорами.
Але для мене, якимось невпізнанним чином, вона гармонує з Кіото, не у культурному чи істоничному контексті, а якось відражає відсторонення і чужинність культури від сучастної реальності: "Кіото - місце музей", і ця вежа теж здається не з цього часу.
Токійська вежа.
Побудована під надхненням від Ейфелевої вежі у 1958. Друга найбільшвисока споруда у Токіо. Дуже приємна.
Фуджи ТV ("Hachitama").
Будова Fudji телебачення має обсерваторію у вигляді величезного шара розташовану на висоті 123 метрів. Дуже незвичайна споруда, розташована на великому штучному остові у Токійській затоці. До острова можна побратися по Веселковому мосту (він на фото праворуч). Район дуже хороший. І є пляж, до речі. :)
Київ. Велика лаврська дзвіниця.
Праворуч фотографія, яку я зробила у 14 років. Між ціми фотографіями майже 20 років різниця. Пам'ятаю, я ми підлітками бігали на поверх нижче, коли били у великий дзвін, бо так громко. Краєвид чарівний.
Київ. Софія, дзвіниця.
Цю древню дзвінницю також цікаво розглядати всередині. Пам'ятаю вона деякий час була зачинена, я була дуже рада дізнатися, що нарешті можна її оглянути. Зараз до того ж з неї вид на славетний Михайлівський Золотоверхий монастир.
Фортеця Гогензальцбург. Австрія.
На висоті 120 метрів, до неї ходить фунікулер.
Кампаніла собору святого Марка. Венеція.
Побудована ще у 1514, у 1902 майже повністю зруйнована землетрусом і відновленна у 1912. Коли ми були на самій верхівці, пійшов град. Було весело, там немає загорождення. І завжди присутне таке відчуття... невпевненності, бачте, її укріплюють постійно, бо Венеція повільно йде під воду, землетруси, знов таки.
Karlskirche (Собор св. Карла). Відень.
Зворотній випадок. У путівнику кажуть, що у цьому соборі є обсерваторія з чудовим краєвидом. Але ось бачите зліва металева конструкція - це ліфт. Стіни ліфту прозорі. Зовсім. А зверху бачите щось таке біле загороджує поверх, - це дерев’яне риштування. Тож спершу ти приїжджаєш до цього риштування, що під тобою хитається на висоті близько 60 метрів. А потім ти по дерев’яним так само хитаючимся ступеням повинен піднятися до самого верху. Мені вистачило прозорого ліфту, і по сумнівним ступеням я не пішла. Праворуч внизу - так виглядає поверх, коли стоіш на риштуванні.
Зворотній випадок, бо краєвид тут всередені обсервації, а не наззовні. :)
Бостон. Дах Бостонського унівенситету.
На даху знаходиться професійний телескоп. По деяким дням дах відкритий для відвідувачив, і студенти-астороми залюбки покажуть у телескоп галактику Андромеди, і все, що будет у той час на небі (у моєму випадку був Уран). Це було неймовірно.
Гарвардський університет, будинок Ловелл.
Одна з резіденцій Гарвардського університету. На вежі понад 3/4 сторічча зберігались дзвони з Даниловського монастиря, що у Москві. Їх у 30 роках врятував від перетоплювання чикагський магнат, купив їх за ціною брухта у радянського уряду. Раз у тиждень на вежу можна було піднятися, щоб постухати, як на дзвінах грає професійний гарвардський дзвонарь. У 2008 році дзвіни повернули до монастирі, замість на вежу повісили нові вилиті репродукції. На фото - ще оригінальні, стари дзвони, що зараз у Москві.
(прошу пробачення, якщо десь помилки)