Чудєс не буває - бувають пріятниє совпадєнія...

Oct 04, 2014 17:23

.
Віктор Ющенко сидів на пасіці, любувався антікварними вуликами і переймався долею нації.

- Як же там мої малєнькі українці… - сумно зітхав він. Наконєц не видержав і достав тєлєфон.

- Альо, куме? Прєзідєнствуєш помаленьку?

- Ти шото хотєл, бо я занят, - нєдовольно отвєтіла трубка.

- Хотів спросить, як там мої любі друзі. Всі пристроєні? - поінтєрєсувався Ющенко.

- Всі, - підтвердила трубка.

- Балог не забув?

- Все кодло у раду веду.

- А кума мого Чєревка?

- Упряталі рєктором, подальше от люстрації.

- Ти ж дивись, - пригрозив пальцем Ющенко. - Хай Ярема не вздумає провірять, откуда у нього лічна фортеця почті як у Януковича. То дєла давно вже забуті.

- Ярема в курсє, він щас зайнятий Правим Сєктором.

- То добре. Бо Черевко якраз приглашає на шашлики з медом, тебе кстаті тоже. Обідно було би, якби хатинку у нього конфісковали і все накрилося. Ти будеш, до речі?

- Не знаю, щас такі напряги…

- Кстаті о напрягах, - скривився Ющенко, мімоходом крестячи пролітаючу мимо бабочку. - Чого ви косату вєдьму на волі держите, нема чого їй пришить?

- Так люді же не поймуть, єслі ми її снова посадим, - удівілась трубка.

- Люди… - прєзрітєльно процідив Ющенко.

- Ти б вийшов гдє-то в ефір, засудив агресію. Ти ж бувший прєзідєнт. Он даже Кучма виліз і шото питається дєлать…

- А помніш мой рейтінг на перевиборах? Помніш, як з мене ржалі? - злобно прошипів Ющенко. - Єщо нє іспіта чаша моєго гнєва!

- Ти шо, опять возомнив себе богом? - подозрітєльно поінтєрєсувалась трубка. - Таблєткі давно прінімав?

- Я медом лічуся, - обіжено сказав Ющенко. - Українці ще з трипільських часів лікувалися виключно медом. От, помню, знайшли якось ми на роскопках старовинний горщик із медом…

- Всьо, ізвіні, Мєркєль срочно на второй лінії. Отключаюсь, - грубо перебила трубка і запищала.

- Мєркєль, - фиркнув Ющенко. - Вєчно ці смертні ізгадять удачну попитку расказать умну притчу…

Ющенко підвівся на ноги, поправив хламиду і сладко потянувся.

- Піти по воді походить, чи шо…

Він жестом подозвав уцелєвший взвод "Бєркута". Взвод мгновєнно його окружив і прикрив щитами, защіщая от вєроятних камнєй і гнилих помідоров.

- Нєт пророка в свойом отєчєствє, даже до ставка не пройти, шоб якесь падло в морду не плюнуло, - пожалувався Ющенко.

- Кстаті о падлє, де наша зарплата? - напомнив "Бєркут".

- Як можете ви думать про гроші, єслі я срєді вас? - здивувався Ющенко. - Ілі недостаточно вам п'ять хлєбов і рибини на місяць? Ілі піща духовна не находить благодатної почви?

- Послєдній раз спровождаєм, - пригрозив "Бєркут". - І нєчєго плакаться, у тебе там ще мільйони лєжат на счєтах от "Дитячої лікарні майбутнього".

- Та хіба ж то гроші… - пожалувався Ющенко. - По сравнєнію з тим, які гроші я мав на газє, когда був прєзідєнтом… Кстаті.
Ющенко снова достав мобільний.

- Альо, Бойко? Ну шо, друже, як діла? Як там твій опозіціонний блок?

- Хрєново дєла, - пожалувалась трубка. - Рейтінг нєпроходной. Вже даже Шуфрічу мордобой заказали, шоб мобілізіровать елєкторат. А елєкторат только поржав і получив удовольствіє, рейтінгу не прибавилось ні на грам. Віктор Андрєєвіч, ви би поговорили з кумом, у нього он почті 20% рейтінга. Хай возьме в список, мене, Шуфріча й Добкіна. На остальних, в прінціпє, насрать…

- На все буде воля моя, - туманно отвєтіл Ющенко і вздохнул. - А тут ще охрана жалується, шо давно не платив зарплати…

- Я понял, сколько? - уточнив Бойко. - Только учтітє, Путін нас послав ше весной, потому рєсурси огранічєні.

- Отдай мені в таком случає всьо і йди за мной в царство небесне, - прєдложив Ющенко.

- Шо, опять отказався от мєдікамєнтов? - сумно поінтєрєсувався Бойко.

- Ти подумай, таким прєдложенієм каждий день не разбрасуються, - увєщєвав Ющенко.

- Ай…

В трубкі почулися короткі гудки.

- Шото нам кажеться, шо сєгодня ніхто нікуда нє пойдьот, - іздєватєльські прєдположив "Бєркут".

- Навєрно, вода холодна, - засумував Ющенко. - Нада сонцю дать распоряженіє, пусть її трохи нагріє.

Ющєнко воздєл руки к нєбу, закрив глаза і прийнявся шопотом бормотать приказ. "Бєркут" махнув рукой і вернувся на мєсто діслокації, оставив охраняємий об'єкт одного торчать посрєді пасіки.

- Діду, а оте чмо - то не Ющенко часом? - поінтєрєсувався дєтский голос.

- Он самий, - хмуро отвєтіл старечий барітон.

- І бєз охрани? - здивувався малий. - Чудо!

- Чудєс не буває, - наставітєльно проізньос дід. - Бувають пріятниє совпадєнія. А подай-но старому, внуче, отой булижнік...

Дохтур Лівсі

Дохтур Лівсі

Previous post Next post
Up