Як Майдан змінить Україну?
Click to view29 січня в "Часописі" відбулася дискусія "Еволюція мислення: драйвери розвитку для людини і для країни". На запрошення організатора - Валерія Пекара - невипадково зібралися люди, які визначають у власних сферах правила гри, і навіть - тренди. В ході мозкового штурму учасники спробували дати прості відповіді на складні запитання, які поставила перед Україною революція і Майдан.
То ж, дискусійними питаннями були наступні. У що віримо? Кому довіряємо? Що рухає вчинками? Як це впливає на життя? Куди йдемо ми і - країна? Які маємо ризики і сподівання, ресурси і компроміси? Хто може бути лідером Майдану? Революція - це крок назад чи прорив уперед? Які нові можливості нам дані чим часом?
Дозволю собі узагальнити деякі висновки диспуту.
- У нас різні уявлення про минуле і майбутнє, у нас різні уявлення про лідерство, про самоідентичність і політичний устрій. І кожен хоче створити свою Україну. Але ми маємо знайти порозуміння між собою, бо інакше країну розірве на дрібні шматочки, жодна з який не матиме енергетики для власного руху. Єдиний спосіб врятуватися і забезпечити розвиток - втримати Україну єдиною, хоча й протилежно поляризованою.
- Майдан не є лише революцією гідности, як те поширюють політки. Адже складна суспільна побудова Майдану містить:
а) людей, які хочуть ліберального капіталізму і вільного ринку - проти олігархату. Тому ми бачимо на Майдані величезну кількість підприємців, що дає підстави говорити про дрібнобуржуазну революцію.
б) людей, які за відкрите суспільство, громадянскі права, рівні можливості (соціальні ліфти), проти каст і суспільства статусу із закритими соціальними ліфтами. За безпеку, за розвиток. Ці люди не готові миритися з приниженням. Для них це - питання гідности.
в) людей, які готові битися заради перемоги власного лідера.
г) людей, які бачать, що сьогодні Україна дає світу небачені можливості.
д) людей, які готові захищати своїх краян через усвідомлення спорідненості з ними.
е) людей, які побачили для себе особисто небезпеку від режиму і прийшли битися заради виживання.
І всі ці люди, з різними поглядами, з різними місіями, різними картинками історії і світоглядами роблять одну справу, в одному напрямку, навіть часто-густо не маючи часу домовлятися з іншими. Це і є м'язи суспільства, які впевнено рухають еволюційно вгору Україну.
- Наша домодерна Україна має модернізуватися. Ми йдемо з "синього світу" (див. спіральну динаміку) крізь полум'я "помаранчевого" і виходимо у новий небачений досі світ. І перестрибувати нам не можна. І в принципі виконання цієї задачі неможливе. Але це можливо для України. Тому що Україна поєднує у собі декілька історичних спадщин і декілька цивілізаційних бачень. Це дає нам той ту саму різницю потенціалів, яка, як відомо з фізики, спричиняє струм розвитку. І тому ті розбіжності, які нам заважають жити і тому сприймаються багатьма, як наша слабкість, є насправді нашими перевагами, які забезпечать цивілізаційний прорив.
- Нова країна приречена прорости крізь потрісканий асфальт минулого, як проростає молода зелена рослина.
Відео буде пізніше, а зараз - фото.
Вдячність за поширення.