Гугл знає все... А ви цікавилися у Гугла, що йому відомо про
1988 рік і КПРС?
З отриманої у Гуглі інформації не завжди можна зробити втішні висновки. Адже невиправлена помилка масштабується і Гугл їй - у допомогу. Подобається це чи ні - інформація, яку ми знайли у пошуковій системі сьогодні, лишиться й завтра, а можливо - назавжди. І, хоча Гугл не живий, він має власний характер - впертий. Чим більше тиск на пружину ЗМІ, тим потужніше вона розпрямляється, а Гугл лише фіксує і систематизує поточний стан інформаційного простору. Гугл не розуміє, що таке добре і погано. Його не можливо переконати істериками або псевдоідеологічними догмами чи залякати
тріюмфальними крокуваннями. Йому можна запропонувати доведені факти напряму або через впливових посередників - журналістів. Точніше - через кола довіри до них. І якщо ти бажаєш щось масштабно поширити, мусиш спочатку збудувати ці кола...
Знання цих елементарних законів поширення інформації входить в обов'язок будь-якого політика, який себе поважає. Але чомусь - не у даному випадку. З незрозумілих причин політичні ідеологи ВО "Свобода" не бажають усвідомити очевидні речі і вперто поглиблюють яму власної політичної могили, не беручи на себе мужність визнання власних помилок.
Здавалося б, все настільки складно, а рішення - на поверхні - у відповідальності перед суспільством та визнанні журналістського середовища, як такого, що має право на здійснення своєї прямої функції - контролюючої.