Десь загубиш... десь знайдеш...

[v_a_c_u_o_l_e]

Ну, ця аксіома оптиміста для мене має сьогодні кілька сторін і розповідатиму про приємнішу... 
Отже, 12-го (а якшо вдасться потрапити, то 11-го) листопада буде презентація Андруховичового "Лексикону інтимних міст". Отримавши таке повідомлення сьогодні, я вирішила дістати книгу у свої руки загребущі вже і зараз...
Але... 
Книги в "Є" ще не було... очевидно, що з"явиться вже аж після презентації... ну, і сумуючи від такого розвитку подій, мої очі розглядали полиці книгарні і натрапили .... на книгу Маріуша Щигела "Зроби собі рай". 


Моїм радощам не було меж...
Чого?...
я не певна, чи тут писала, але в цього крутезного поляка-чехофіла є ще одна книга "Ґоттленд", і от прочитавши її просто складно не перетворитися на такого ж чехофіла... і ще читається вона на одному подихові!

Так, от. "Зроби собі рай" - це ще одна книга про Чехію від цього невтомного любителя Богемії, Моравії і людей, які там живуть. Поки їхала в метро і переповненій маршрутці вже встигла ковтнути перші сторінки...

ой... а на завершення сього піднесеного повідомлення уривок із книги: "... я зараз зацитую Оскара Вайлда. Він казав, що найбільше нам не подобються люди, котрі мають такі самі недоліки, як і ми. Тому ми й люимо чехів. Бо це народ, який має абсолютно інші недоліки."

От, чому варто залишатися оптимістом!