Весна на Святих горах

[v1snyk]

Поїзд із знаковим номером 1 від’їхав від платформи, відкривши вид на скромний вокзал малолюдної проміжної станції. З перших кроків відчуття, що приїхав на курорт, оце чисте п’янке повітря й соснові ліси навкруги, але ж то і є курорт та туристичний центр по своїй суті. І якось не одразу усвідомлюється, що це - непростий своїм минулим та сьогоденням

Comments

[gatta_bianka]

Бачила багато художньої фотографії Святогорська, але такого чарівного туману ще жодного разу. Красиво.
Не була в Святогорську і зараз з реваншистськими настроями навкруги не хочеться туди їхати.

[v1snyk]

Якщо абстрагуватись від людей і зосередитись на природі та архітектурі, усе не так погано.

[vmccaskey]

Красиві пейзажі. За них тобі можна пробачити, що не дійшов до крейдяних печер :).

[v1snyk]

так там темно і фоткати не можна) хоча, певно, заради антуражу варто побувати, але щось я збайдужів до печер узагалі.

[vmccaskey]

Для фотографування потрібно брати з собою свічки. Як раз таке освітлення, як треба.

[vladbespalov]

Пригадую як у дитячі роки їздив туди у табір - мамі від шахти давали. На жаль, вже конкретно не пригадую (та й у дитинстві то було не так цікаво), але сумно що нам (напевно) розказували байки як Артем прикрив дитину яку вбили білі (чи проукраїнські сили) і язв собі його ім*я за прізвище". частково нинішня проблема у радянських ідеалах. Нових українськіх міфів (які часом можуть бути корисними для зругтування нації) нам не розказували. І як бачу, нове покоління все далі вчиться на радянщині у школах (і мова не лише у побачиних атрібутах СРСР)

[v1snyk]

Саме там по духу куди більше радянщини, ніж навіть у сусідніх Дніпропетровській та Харківській областях.