Каховка. На березі штучного моря
Із Каховки почалося моє триденне знайомство із великою цікавою агломерацією, назву якій вона, власне, і дала. На саме місто з запасом вистачить 3-4 години часу, і в даному випадку запас якраз не завадив. Хоча здавалося, що б могло завадити прогулянкам Херсонщиною в кінці липня? Не злива ж на півдня, в самому-то ділі.
1.
2. Між двома більшими містами агломерації сховалось третє, найменше і наймолодше - Таврійськ, що веде свою історію з 1983 року усього-то. Тут я полінився виходити, обмежившись парою фоток із вікна маршрутки. У Таврійську знаходиться залізнична станція «Каховка».
3. Також безпосередньо в цьому місті бере свій початок Північно-Кримський канал, настільки знаковий і обговорюваний в останні роки.
4. У Каховці одразу пішов до тачанки, і саме ця прогулянка зайняла найбільше часу. Дуже вона вже далеко від центру. Дорогою трапляється ще один промовисто-радянський пам’ятник, «Дівчина в шинелі». Погода, як бачите, зовсім не літня, але таким монументам вона якраз найбільше личить.
5. За житловою забудовою знаходиться велике кладовище з маленькою церквою.
6. Яка виявилась відчиненою, порожньою і вкрай аскетичною.
7. Потім ще трохи, і нарешті стає видно тачанку. Вона не над самою дорогою, а трохи осторонь серед полів.
8. І хто б знав, що воно комусь треба, а неочікувано користується популярністю.
9. Усе ж добре, що за бажання можна залишити людей у кадрі для масштабу, але за бажання сучасне програмне забезпечення дозволяє їх вирізати.
10. Відкритий простір навкруги дає змогу оцінити монумент з усіх сторін. Встановили його в 1967 році під річницю Жовтневого перевороту: саме з цих країв розгортався масований наступ червоноармійців на Крим, а кулеметні тачанки широко ними використовувались.
11. У наш час монумент підпадає під декомунізацію, але має бути збережений як мистецький твір, де-небудь у музеї тоталітаризму… і як на мене, немає кращого для нього місця, ніж нинішнє, у степу далеко за містом. Тим більше з позиції Каховки, ці гражданє з неї тікають з ужасом.
12. Тим часом люди від пам’ятника роз’їхались, з’явилась можливість спокійно роздивитись його в деталях. До речі, з чотирьох коней там одна насправді кобила:)
13. Цікаво, чи мав рульовий у найпершому варіанті хоч які віжки. Без них він трохи дивно виглядає.
14. Експресія персонажів дуже талановито виконана, варто визнати.
15.
16. Нетривіальний ракурс, і пора назад, тим більше он якраз чергова група під’їхала.
Тим часом хмари таки вирішили пустити в діло важку артилерію. Моя дешева «виїзна» парасолька швидко здалась під напором вітру, і назад у місто йшов то прикриваючись нею як плащем, то просто так.
17. Звертав увагу неодноразово на такі поливалки по області, не уявляю, як такою махіною керувати. Того дня із зрозумілих причин вони відпочивали.
18. Трохи прогулявся і містом. Як на гостя на три години, воно справляє досить симпатичне враження. Навіть алкоеліта не розставлена рівномірно всюди, як у тому ж Херсоні, а компактно кучкується на автовокзалі. Цікаво, товариш зліва дійсно консультантом працює, чи гопнув футболку у першого стрічного.
Під нинішньою назвою Каховка відома з кінця 18 ст., але ще до того у 1492-1695 роках на її місці була кримськотатарська фортеця Іслам-Кермен, яку неодноразово штурмували козаки і остаточно зруйнував Мазепа.
19. Але відверто дивитись у місті майже немає чого. От військових пам’ятників багато на будь-який смак: боїв ці землі знали немало, особливо кровопролитні мали місце у Другу Світову.
20. Свято-Покровський храм, правда, 1791 року, тобто живе майже весь відрізок української історії міста.
21. Повітових будиночків від сили декілька і ті вкрай скромні. А найгарнішого із них, земську лікарню, я взагалі не знайшов.
22.
23. Симпатична алея по Великій Куликівській вулиці.
24. Там же краєзнавчий музей.
25. Половецькі баби пильнують.
26. Схожий стиль має і будинок культури.
27. Біля нього знайшов де пообідати і перечекати дощ заодно. Правда, він за той час тільки сильніше пустився. Ну що поробиш, пішов на набережну так. Черговий монумент явно з відсилкою до тачанки:
28. Є цілий замок. Не Іслам-Кермен, та маємо що маємо.
29. Набережна в таку погоду цілком логічно виявилась безлюдною.
30. І так як для вітру тут більш ніж достатньо простору (ширина водосховища навпроти Каховки - більше трьох кілометрів), тому Дніпро являв собою класичну ілюстрацію «Реве та стогне».
31.
32. Якісь конструкції виділяються на протилежному березі навіть за такої видимості.
33. Навпроти самої Каховки - місто Берислав.
34.
35. Одразу за набережною починається невеликий парк.
36. З масою монументів, само собою.
37. Ось цей - чи не найкращий у своєму роді, із тих, що я бачив:
38. Ще разок емоції Дніпра. Вітер був дай Боже, але свою добру справу зробив, відігнавши проклятущий дощ кудись в сторону.
39. Церква на території притулку для старих.
40. Звідти почалапав до автовокзалу. Але який би у мене був пост без котика.
41. І такого. А от каву робити в Каховці щось геть не вміють.
42. Міський стріт-арт.
1.
2. Між двома більшими містами агломерації сховалось третє, найменше і наймолодше - Таврійськ, що веде свою історію з 1983 року усього-то. Тут я полінився виходити, обмежившись парою фоток із вікна маршрутки. У Таврійську знаходиться залізнична станція «Каховка».
3. Також безпосередньо в цьому місті бере свій початок Північно-Кримський канал, настільки знаковий і обговорюваний в останні роки.
4. У Каховці одразу пішов до тачанки, і саме ця прогулянка зайняла найбільше часу. Дуже вона вже далеко від центру. Дорогою трапляється ще один промовисто-радянський пам’ятник, «Дівчина в шинелі». Погода, як бачите, зовсім не літня, але таким монументам вона якраз найбільше личить.
5. За житловою забудовою знаходиться велике кладовище з маленькою церквою.
6. Яка виявилась відчиненою, порожньою і вкрай аскетичною.
7. Потім ще трохи, і нарешті стає видно тачанку. Вона не над самою дорогою, а трохи осторонь серед полів.
8. І хто б знав, що воно комусь треба, а неочікувано користується популярністю.
9. Усе ж добре, що за бажання можна залишити людей у кадрі для масштабу, але за бажання сучасне програмне забезпечення дозволяє їх вирізати.
10. Відкритий простір навкруги дає змогу оцінити монумент з усіх сторін. Встановили його в 1967 році під річницю Жовтневого перевороту: саме з цих країв розгортався масований наступ червоноармійців на Крим, а кулеметні тачанки широко ними використовувались.
11. У наш час монумент підпадає під декомунізацію, але має бути збережений як мистецький твір, де-небудь у музеї тоталітаризму… і як на мене, немає кращого для нього місця, ніж нинішнє, у степу далеко за містом. Тим більше з позиції Каховки, ці гражданє з неї тікають з ужасом.
12. Тим часом люди від пам’ятника роз’їхались, з’явилась можливість спокійно роздивитись його в деталях. До речі, з чотирьох коней там одна насправді кобила:)
13. Цікаво, чи мав рульовий у найпершому варіанті хоч які віжки. Без них він трохи дивно виглядає.
14. Експресія персонажів дуже талановито виконана, варто визнати.
15.
16. Нетривіальний ракурс, і пора назад, тим більше он якраз чергова група під’їхала.
Тим часом хмари таки вирішили пустити в діло важку артилерію. Моя дешева «виїзна» парасолька швидко здалась під напором вітру, і назад у місто йшов то прикриваючись нею як плащем, то просто так.
17. Звертав увагу неодноразово на такі поливалки по області, не уявляю, як такою махіною керувати. Того дня із зрозумілих причин вони відпочивали.
18. Трохи прогулявся і містом. Як на гостя на три години, воно справляє досить симпатичне враження. Навіть алкоеліта не розставлена рівномірно всюди, як у тому ж Херсоні, а компактно кучкується на автовокзалі. Цікаво, товариш зліва дійсно консультантом працює, чи гопнув футболку у першого стрічного.
Під нинішньою назвою Каховка відома з кінця 18 ст., але ще до того у 1492-1695 роках на її місці була кримськотатарська фортеця Іслам-Кермен, яку неодноразово штурмували козаки і остаточно зруйнував Мазепа.
19. Але відверто дивитись у місті майже немає чого. От військових пам’ятників багато на будь-який смак: боїв ці землі знали немало, особливо кровопролитні мали місце у Другу Світову.
20. Свято-Покровський храм, правда, 1791 року, тобто живе майже весь відрізок української історії міста.
21. Повітових будиночків від сили декілька і ті вкрай скромні. А найгарнішого із них, земську лікарню, я взагалі не знайшов.
22.
23. Симпатична алея по Великій Куликівській вулиці.
24. Там же краєзнавчий музей.
25. Половецькі баби пильнують.
26. Схожий стиль має і будинок культури.
27. Біля нього знайшов де пообідати і перечекати дощ заодно. Правда, він за той час тільки сильніше пустився. Ну що поробиш, пішов на набережну так. Черговий монумент явно з відсилкою до тачанки:
28. Є цілий замок. Не Іслам-Кермен, та маємо що маємо.
29. Набережна в таку погоду цілком логічно виявилась безлюдною.
30. І так як для вітру тут більш ніж достатньо простору (ширина водосховища навпроти Каховки - більше трьох кілометрів), тому Дніпро являв собою класичну ілюстрацію «Реве та стогне».
31.
32. Якісь конструкції виділяються на протилежному березі навіть за такої видимості.
33. Навпроти самої Каховки - місто Берислав.
34.
35. Одразу за набережною починається невеликий парк.
36. З масою монументів, само собою.
37. Ось цей - чи не найкращий у своєму роді, із тих, що я бачив:
38. Ще разок емоції Дніпра. Вітер був дай Боже, але свою добру справу зробив, відігнавши проклятущий дощ кудись в сторону.
39. Церква на території притулку для старих.
40. Звідти почалапав до автовокзалу. Але який би у мене був пост без котика.
41. І такого. А от каву робити в Каховці щось геть не вміють.
42. Міський стріт-арт.