Політичне Закарпаття: У пошуках третьої сили
Оскільки у Києві активізувалася розробка нового виборчого законодавства, це помітно пожвавило інтерес до партійного будівництва на місцях. И не першою закарпатською ластівкою в цьому сенсі стало перебування цими днями на Закарпатті Віталія Кличка. Не доводиться сумніватися, що услід за ним до області потягнуться й інші партійні лідери, оскільки робити гучні заяви саме у найзахіднішій області України стає вже доброю традицією і навіть певною демонстрацією своїх євроінтеграційних намірів. З іншого боку, на Закарпатті зараз активно формується двопартійна система (Партія регіонів - «Єдиний Центр»), котра просто-таки напрошується на атаки з боку численних третіх сил.
У виконавчих органах влади на Закарпатті керівні позиції посіли представники Партії регіонів. Нинішні керівники є вихідцями переважно із середнього і дрібного бізнесу. Великий бізнес на Закарпатті представлений усього кількома СП (здебільшого автобудівного профілю), але їхні українські співвласники уникають публічної політики. Натомість дуже активний середній і дрібний бізнес - це агропереробка, індустрія будматеріалів, будівництво і транспорт, але найбільше - туристично-рекреаційна сфера. Представники цих сфер і пішли у Партію регіонів ще коли вона була в опозиції. Пішли, аби протистояти адміністративному тиску, мати надійний політичний захист, а в перспективі і владні повноваження. Прийшовши до керівних кабінетів, ці люди принесли туди свій бізнесово-менеджерський досвід, чимало конкретних задумок щодо перетворень в області і окремих населених пунктах. Освоювати ж тонкощі суто апаратної роботи доводиться на ходу.
Представницькі органи влади контролюються в основному "Єдиним Центром". Серед них - представники того ж бізнесу, але тут значно вищий відсоток фахівців комунальної сфери (часто із понад двадцятирічним досвідом) і загалом професійних управлінців з величезним послужним списком. Як правило, це політично активні люди, які побували вже у кількох партіях. Ядро партії складають фахівці із виборчих технологій, на рахунку яких не одна технічна перемога, здобута дуже своєрідними методами.
Та наразі соціологічні заміри показують, що на парламентських виборах 2012 р. ця партія не зможе подолати прохідний бар'єр, особливо якщо його збільшать до 5%. То ж найімовірніше на парламентських виборах ставку буде зроблено на перемогу у мажоритарних округах. Наразі вже визначено найбільш прохідних кандидатів, на яких і працюватиме вся партійна машина. Що ж до голосування у загальнодержавному окрузі за партійними списками, то "Єдиний Центр" цілком вірогідно запропонує свою підтримку Партії регіонів, підставить їй плече, аби та набрала на Закарпатті якомога вищий відсоток. Звичайно, це в обмін на те, що регіонали не надто поборюватимуть балогівців у мажоритарних округах, допомагатимуть їм проти усіх інших конкурентів.
Жодна інша партія поки не здатна порушити цієї бінарної системи і виступити в ролі третьої сили. Хоча саме пошуки якої-небудь третьої карти і розігрування її завжди було улюбленим заняттям найбільш політично активних закарпатців, але найближчими роками про це варто забути. Ще минулого року на роль третьої сили претендував добрий десяток місцевих парторганізацій. Проте нині жодна з них не здатна реально конкурувати з двома лідерами. "Батьківщина" зараз не виявляє особливої активності, вона має в облраді невелику фракцію і крісло заступника голови. Організація "Фронту змін" переживає ще складніші часи. Попередній її лідер Р.Бровді, який свого часу став впізнаваним для масового виборця завдяки цілій серії піар-акцій, наразі пішов у серйозний бізнес і передав керівництво парторганізацією іншим колегам, котрі для загалу зовсім невідомі. Місцева "Сильна Україна" свого часу стала знаною завдяки проведеному в області праймерізу, але після того нічим особливим не нагадувала про себе. У правому секторі закарпатського політикуму (як і в цілому по Україні) впевнено домінує "Свобода". Нині вона веде судову боротьбу за демонтаж присвяченого давнім угорцям монументу на Верецькому перевалі. Проте закарпатці загалом не схильні до радикалізму, що обмежує перспективи цієї партії. З тієї ж причини не відіграють тут якоїсь помітної ролі і ліві партії. Комуністи вже дві каденції не мають своїх депутатів в обласній раді. Соціалісти наразі мають в облраді одного представника, який пройшов туди за мажоритарним округом. Про дрібніші ліві партії взагалі не доводиться говорити.
Таким чином, місце третьої сили на Закарпатті поки лишається вакантним, хоча саме така партія може змінити всю ситуацію і надати нових імпульсів політичному розвитку.
Сергій Федака
08.05.2011 22:14