Бачення війни нашими партнерами. Коротка хроніка.

[jelllena]

Из телеграма. :)

24 лютого. Щож. Була Україна. Вони намагалися.

28 лютого. Еееее…

3 березня. Стоп. Де Київ за 72 години?

10 березня. Ну непогано. Може ви якось домовитесь?

17 березня. Можливо, ми вам готові надати старі радянські танки. Літаки ні. Якось відіб’єтесь, щось збережете.

25 березня. Схоже, під Києвом р@сні пизда. Може подумаємо про щось більш важке?

1 квітня. О, росіяни втекли з Півночі. Ну зараз дотиснуть Донбас і Південь. Треба трохи ракет додати. І джавелінів. Словаччина, і в тебе були С300?

2 квітня. Як це місто називається? Буча? Охуїти…

5 квітня. Ленд… що ви хочете?

10 квітня. Здається, почалося….

13 квітня. Крейсер «Москва»? Та ні… та ну…

14 квітня. Лол. Ахахахаха. Непогано-непогано.

17 квітня.
*вой з болот*
- а в мене є ядерна зброя!
*відповідь з Лондону*
- а в нас теж!
*філософське мовчання*

20 квітня.
- А може все ж якось можна домовитись?
- Німеччина, закрий рота!

25 квітня. Київ.
- Що вам треба, пан Зеленський?
- Що у вас є?
- Зброя. Гроші. Поради.
- Зброя і гроші, дякую. Поради залиште собі.

26 квітня. База «Рамштайн»
- Дайте вже цим хлопцям зброю!
- А що по русні?
- Р@сні пизда!