Украинцам не нужен русский, а русские не знают т.н. русского языка, 1873 г.
В 1873 году в Одессе вышел труд Фортуната Пискунова. Да, он даже был одобрен цензурой! А Пискунов с первого же абзаца врезал правду-матку похлеще чем Фарион:
( Read more... )
- в природі існують говірки і діалекти. Була колись суперечка, чому іврит
- мова, а їдиш - це діалект. Найкращу відповідь дав професор, викладач їдишу: мова
- це діалект, за яким стоїть армія.
Але сучасний іврит
- одна з найштучніших мов світу, бо він творився активно і
свідомо в ХХ ст. Однак він мова Ізраїлю і його армії, тобто життєздатний.
Тобто всі мови
- конструкти. Сучасні мови
- це переважно конструкти ХІХ ст.
У той час складаються граматики і словники. Це так само стосується як росій-
ської, так і української мови. Питання в тому, як і на основі чого вони конструю-
валася. Очевидно, що мають бути якесь ядро чи ядра.
У російській мові одним з головних ядер послужила старослов’янська. Можна
було б сказати, що це була мова еліт
- мова, якою писав Ломоносов або Тре-
діаковський, зі складними конструкціями, «вичурна» і вимучена. Але тут треба
зробити істотну поправку: російські еліти не розмовляли цією мовою. Більшість
розмовляла французькою. Зверніть увагу, якою мовою розмовляє російський
вищий світ у «Війні і мирі» Толстого, або якою мовою переписуються Євґеній
Онєґін та його кохана Татьяна. Можна припустити, що мова Ломоносова і була
така вимучена, бо так насправді ніхто цією мовою не розмовляв. Переворот
звершив Пушкін: він почав писати мовою простолюду. Відтоді до російської
мови додалося друге ядро.
В українській мові теж існує велика різниця між мовою Сковороди та мовою
Шевченка. Але роль і місце церковнослов’янського ядра в ній значно менші,
аніж у російській. В основі сучасної української мови була покладена говірка
Полтавщини. Але на цій говірці не можна сказати складніших, сучасніших ре-
чей. Тому абстрактна і понятійна лексика в українській мові переважно галиць-
кого походження. Не тому, що галичани особливо були схильні до абстрактних
речей, а тому що в Галичині діяла негласна українська академія наук
- Наукове
товариство імені Шевченка у Львові. Зрештою, воно було галицьке лише за
місцеперебуванням. Бо гроші на його створення дала українська поміщиця з
Російської імперії, зі спонуки українських діячів з тієї ж імперії, а головою цього
товариства 20 років був киянин Михайло Грушевський. У кожному разі, укра-
їнська мова не лише двоядерна, вона ще й побудована на консенсусі між пол-
тавською говіркою та галицькою книжкою лексикою, у якій, як і у польській,
багато запозичень з латини і німецької.
Ми значно менше знаємо, що робилося перед цим етапом конструкції укра-
їнської та російської мов, і якими говірками говорили, скажімо, у ХІІ чи ХІV ст.
Маємо надто мало текстів і тому можемо послуговуватися тільки непрямими
даними. Скажімо, писар, який переписує церковнослов’янський текст, мимово-
лі може робити помилки й описки відповідно до своєї говірки. За цими опис-
ками можемо судити, що існували певні елементи тяглості між сучасною укра-
їнською мовою і тією говіркою, якою розмовляли на наших землях у ті часи.
(c)Відповідь українських істориків: Ярослав Грицак
https://internews.ua/storage/app/media/Re_vision_2019_ua.pdf
Reply
Leave a comment