Вчора ми пережили один із найтяжчих і найтрагічніших днів в історії нової України. Ціною фантастичних зусиль українській владі вдалось зупинити розповзання терористичних груп, і не дати їм вчинити теракти в більшості міст України. Диверсійні групи зупинено в Києві, Харкові, Миколаєві, Славутичі. Влада змогла навіть попередити теракт в київському метро. Всі сили було пущено і на те, щоб не допустити убивства ветеранів в Одесі. Завдяки титанічним зусиллям влади країна відзначила День Пам'яті достойно і спокійно. Однак терористи, керовані Путіним (який на голубому оці відмежувався від них, надягши маску миротворця), все-таки нанесли удар. Після точкових, відволікаючих увагу, терактів - розстрілу родини на дорозі, та бузувірського убивства священика - вони нанесли удар по Маріуполю. Свято було перетворено на кривавий жах, де добре навчені і озброєні інтервенти вели вогонь з-за спин зазомбованого місцевого населення. Ми прийняли бій і відкинули їх, але понесли нечисельні, але непоправні втрати. Загинули найкращі наші хлопці, і ми зганьбимо їх пам'ять, якщо у цей переламний момент почнемо сваритись між собою. Всі сварки і претензії - потім, а сьогодні ми повинні разом впоратись із новою фашистською навалою. Діалог можна вести тільки з тими, хто має погляди, а не російський автомат і жагу вбивства українських громадян.
Reply
шось мени пидказуе що ви маете рацию
Reply
Leave a comment