Програма перехресних мистецьких студій: Україна-Франція
четвер, 5 квітня о 18-й годині
Національна Спілка Письменників України
а також
п'ятниця 6 квітня о 18-й годині
книгарня флагмана сучасної української поезії
видавництва "Смолоскип"
ми відзвітуємо перехресними читаннями, французькою та українською,
Павла Коробчука, Дмитра Лазуткіна, Стефана Бернара, Олега Коцарева, Богдана-Олега Горобчука, Олени Степаненко та інших прогресивних, божевільних та незабутніх молодих поетів!!!
А також представимо увазі спраглої громадськості першу двомовну книгу видану в рамках нашого проекту: "Опромінення майбутнім. Avenir Radiant" Себастяна Боке.
Головне, що початок покладено - перші переклади зроблено, перша книга вийшла друком!
Наступного року має побачити світ антологія сучасних українських поетів французькою мовою, а в подальшому заплановано організувати перехрестні мистецькі резиденції сучасних українських авторів у Франції та французьких в Україні.
Кому, коли і як прийшла ця ідея? Організувати програму перехресних мистецьких взаємин межи Україною та Францією?
2011-го? Коли мистецька асоціація міста Рена "Галактік'арт", відома своїм інтересом до країн Східної Європи, та сесією пересувних виставок "Petit", що експонувалися від крайнього Заходу Франції до Китаю, почала шукати партнерів в Україні для організації спільного культурно-мистецького проекту?
Чи спершу був шепіт урочих стін, ліпних стель, втомлених килимів Національної Спілки письменників України, що ще пам'ятають ті дивні рукостискання Жана-Поля Сартра та Олександра Корнійчука?
Чи то 2009-го коли Себастян Боке на запрошення французьких митців Морґан Тузе та Паскаля Руефа приєднався до мистецької резиденції "Tchernobserv" в селі Володарка на межі чорнобильської Зони відчудження та захопився цією незнаною в рідній Франції, але такою близькою Україною?
Чи на початку усього був Дмитро Лазуткін, бронзовий призер Кубку світу з кікбоксингу і кікджитсу, що незлецьки приклав представника французької команди та й задумався про можливості перехресних перекладів з української на французьку та навпаки?
Чи 1998-го, Павлу Коробчуку, що натщенеба вболівав за камрада Зідана і сламив сонети про кайфуючих під футбол динозавриків, уперше спало на думку покласти свої тексти на мову Платіні та Рібері?..
Чи 2012-го, коли організаторам фестивалю європейської літератури в маленькому французькому містечку з промовистою назвою Коньяк закортіло запросити цьогоріч Україну почесним гостем на їхнє листопадове збіговисько письменників в світовій столиці бурштинового напою?..
Чи 1990-го, у Харкові, коли Олег Коцарев під час новорічної зорьки став зіркою дитсадка і розбив серця одразу п'яти дівчаткам, як ушкварив "Салют, сет анког муа" Джо Дасена?
Чи 1921-го коли Микола Зеров припечатував українських поетів добірним сонетюгою:
"Коли ж то, Господи, мине нас цяя чаша?
Ця старосвітчина, цей повітовий смак,
Ці мрійники без крил, якими так
Поезія прославилася наша?
От Петька Стах, містечковий сіряк,
От Вороний, сентиментальна кваша…
О ні, Пегасові потрібна інша паша,
А то не витягнe, загрузне неборак.
Прекрасна пластика і контур строгий
Добірний стиль, залізна колія -
Оце твоя, поезіє, дорога.
Леконт де Ліль, Хозе Ередія -
Парнаських зір незахідне сузір’я
Зведе тебе на справжнє верхогір’я".
Чи 1920-го, коли Максим Тадейович прохлюпувався щемливим:
"Старі будинки ажурові
І кожен камінь - вічний слід
Давно минулої любові,
Умерлих літ, безсмертних літ.
Кав'ярні й башти, сни з явою,
Рабле й Рембо, квітки й трава, -
І хтось усмішкою чудною
У невідоме зазива.
Фіалки, привиди Версалю
І кармін губ, і п'яний шлюб,
І терпкощі чудного балю
Крізь яд скрипок і тугу труб.
Ти випив самогону з кварти
І біля діжки в бруду спиш,
А там десь - голуби, мансарди,
Поети, сонце і Париж!"
Справді, ідея широкомаштабної мистецько-видавничої програми межи Україною та Францією - це те щось, що никало повітрям, пролазило у шпарки, затесувалося у чернетки ненаписаних книг та кликало до життя безліч текстів і фантазмів найрізноманітніших митців двох країн! ;)
Хай як там було: тримайся Україно, тремти Франціє, - ми йдемо, ми їдемо, ми перекладаємо!
Posted via
LiveJournal app for iPad.